Грудне вигодовування

Порушення лактаційної функції

Недостатня секреція молока — одна з основних причин переведення дитини на штучне вигодовування. Тому важливим є вміння медичного працівника правильно оцінити лактаційну функцію жінки і допомог­ти їй налагодити повноцінну лактацію.

Ситуація, коли дитина отримує недостатню кількість молока, може виникнути на будь-якому етапі — в по­логовому будинку в перші дні після народження дитини (особливо, якщо нормальне становлення лактації було порушене з якихось причин — ускладнення пологів та післяпологового періоду, важкий стан новонаро­дженого тощо), а також на етапі дитячої поліклініки у разі виникнення лактаційного або голодного кризу.

Лактаційний криз.

Під лактаційним кризом розуміють тимчасове короткочасне зменшення кількості молока, яке виникає без явної видимої причини. Основою лактаційного кризи є зрушенння у гормональній системі жінки, які пов’язані з періодичністю гормональної регуляції лактації, у сполученні з підвищенням рухової активності жінки та інтенсивним ростом немовляти.

Лактаційні кризи виникають на 3—6 тижні, 3, 4, 7 і 8 місяцях лактації. їх тривалість в середньому становить 3—4 дні, вони носять цілком зворотній характер і не являють собою небезпеки для здоров’я ди­тини. У деяких жінок в динаміці лактації такі лактаційні кризи виникають кілька разів.

Голодний криз — ситуація, коли у зв’язку із інтенсифікацією процесів росту дитини в окремі періоди її розвитку об’єм молока, яке виробляється молочними залозами матері, не відповідає потребам дитини. Частіше голодний криз виникає на 4-ому тижні, а також на 3, 7, 12 місяцях лактації.

Як і лактаційний криз, це явище також зворотнє, і за умов правильної тактики молочні залози матері відповідають на підвищену потребу в молоці збільшенням його продукції.

Для успішного подолання лактаційного і голодного кризів необхідне дотримання такої тактики:

• обов’язкове інформування матері—годувальниці (вже при першому консультуванні) про можливість ви­никнення таких кризів для спокійного сприймання жінкою тимчасового зменшення кількості молока;

• пояснення матері, що для подолання кризу необхідно своєчасно тимчасово збільшити кількість при­кладань дитини до грудей (до 10—12 разів на добу);

• знову ввести нічне годування;

• обов’язково перевірити правильність техніки годування;

• налагодити відповідний відпочинок і сон матері, залучити для допомоги в цей період родичів матері-годувальниці.

При такій тактиці досить швидко (3—4 дні) збільшується продукція молока. Разом з тим, якщо мати не підготовлена до такої ситуації, то при перших ознаках зниження лактації вона (навіть без призначення лікаря—педіатра) спробує додати дитині докорм сумішшю.

Для того, щоб допомогти жінці, яка звернулася із скаргою на недостатню кількість молока і голодуван­ня дитини, консультант, в першу чергу, повинен з’ясувати такі питання:

• дійсно дитині не вистачає материнського молока чи так здається матері;

• голодування дитини пов’язане з недостатнім надходженням молока дитині при нормальній лактації у матері чи із зниженням секреції молока у жінки, яка годує.

Недокорм дитини можна підозрювати за наступними ознаками:

1) зміна поведінки дитини — неспокій, плач, дитина вимагає їсти через короткі інтервали після годування грудьми;

2) зниження частоти і об’єму сечовипускання — менше 10-15 разів на добу в І півріччі життя, менше 6-10 разів — в II півріччі;

3) зміна частоти та характеру випорожнення у дитини — 1 раз на добу або через 1-2 доби, скудний, інтенсивно жовтого або зеленуватого кольору;

4) недостатня інтенсивність або затримка наростання маси тіла;

5) зменшення товщини підшкірно-жирового покрову на животі, потім — на кінцівках;

6) поява ознак анемії (залізо- та білководефіцитної);

7) зміна кольору шкіри та слизових оболонок (блідість), сухість волосся.

Ознаки того, що дитина отримує недостатню кількість грудного молока достовірні

• Недостатнє збільшення маси тіла

Менше 500 г за 1 місяць або 125 г за 1 тиждень

• Виділення незначної кількості концентрованої сечі

Рідке сечовиділення (менше, ніж 6 разів на добу). Сеча інтенсивно жовтого кольору, з різким запахом

Вірогідні ознаки

Дитина не задоволена після годування грудьми; Дитина часто плаче; Дуже часті годування; Дуже тривалі годування грудьми; Дитини відмовляється від грудей; У дитини тугий, сухий або зелений стілець; У дитини рідкий стілець в невеликому об’ємі; При зціджуванні немає молока; Відсутнє відчуття прибування молока після пологів;

При виявленні консультантом вірогідних ознак, які можуть бути пов’язані не тільки з тим, що дитина от­римує недостатню кількість молока, а і з іншими чинниками, потрібно шукати абсолютні ознаки недо­корму дитини.

Причини, з яких дитина може отримувати недостатню кількість молока. 

Чинники, що пов’язані з технікою грудного вигодовування:

• неправильне прикладання до грудей;

• відсутність нічного годування;

• великі інтервали між годуваннями;

• не досить тривалі годування грудьми;

• пізній початок грудного годування;

• застосування пустушок та пляшечок для догодовування;

• введення прикорму і допоювання.

Мати: психологічні чинники

• фізична втома;

• недостатня впевненість;

• хвилювання, стресова ситуація;

• негативне відношення до грудного вигодовування;

• негативне відношення до дитини.

Мати: стан

• екстрагенітальна патологія;

• застосування контрацептивних засобів, діуретиків;

• вагітність;

• вживання алкоголю, наркотиків, паління;

• голодування;

• затримка часточки плаценти (рідко);

• недостатній розвиток молочних залоз (дуже рідко).

Дитина: стан

• хвороба;

• аномалія розвитку.