Поради лікарів

Як допомогти знервованій дитині?

В суспільній свідомості до цього часу по живе міф, що розхитані нерви – це доля лише романтичних панянок та трудоголіків. Але за останні десятиліття невроз значно помолодшав. У наше стрімке, неспокійне століття на нього все частіше страждають діти.

На що батькам варто звернути увагу, щоб примхи і сльози малюка не переросли в серйозні проблеми з нервовою системою?

Якщо ви помітили у свого малюка деякі вищезазначені симптоми, то самий час з’ясувати: що ж могло спровокувати невроз?

Це можуть бути будь-які істотні зміни в житті дитини: похід до першого класу школи, народження братика або сестрички, переїзд до нового місця проживання або сварки близьких родичів. І вплив психотравмуючого чинника буде тим сильніше, чим слабкіша психіка дитини.

Боязлива, розтривожена, емоційна ддитина сприйнятлива до будь-якої, навіть найбуденнішій події, тоді як спокійний, упевнений в собі малюк здатний майже без втрат пережити навіть таку важку подію, як розлучення батьків.

Якщо вам здається, що нічого особливого з малюком останнім часом не відбувалося, то потрібно запитати у нього самого. Але не безпосередньо (“Чому ти часто плачеш?”, “Чого ти боїшся?”), а в процесі гри. Деякі діти асоціюють себе з улюбленою іграшкою. Дитя може, не соромлячись розповісти, чому у ведмедика поганий настрій, а зайчик трясеться від страху. Такою ігровою методикою досконало володіють багато дитячих психологів.  

Тривожні симптоми: 

Настрій крихітки псується з ранку або ближче до вечора.

Активне і товариське дитя раптом стає замкнутим букою, а добродушний малюк – забіякою.

Дитина лякається всього нового і невідомого: гостей, нових іграшок, тварин. 

Малюк швидко стомлюється, скаржиться на слабкість. 

Різкі перепади настрою: від апатії до агресії і плачу. 

Малюк довго не може заснути, боїться залишатися один в темній кімнаті. 

У дитини, яка самостійно просилася раніше на горщик, з’явилося нічне нетримання сечі.

Малюк часто плаче і не може зупинитися. 

Підвищена чутливість до шуму, світла, запахів. 

Погіршення апетиту і нестійкість випорожнень кишковика. 

Дитина перестала грати в улюблені гри, її ніщо не цікавить, вона пригнічена.  

Малюк став заїкатися, зазнає труднощів у спілкуванні.

Часті головні болі і запаморочення, скарги на кольки в області серця і брак повітря.

Чого робити не можна:

Кричати на малюка або ігнорувати його скарги і прохання про допомогу. 

Робити з хвороби дитини трагедію і постійно нагадувати про її проблемах з нервами. 

Надмірно опікати дитину, перешкоджати її самостійності. 

Називати малюка, нехай навіть жартома, боягузом, плаксою або злюкою. 

Підганяти дитину під загальні рамки: повільного малюка – квапити, боязкого постійно заставляти проявляти активність.

Це не дасть результатів: флегматик не стане холериком, а меланхолік – сангвініком. Навпаки, таке насильниьцке коригування може лише посилити переживання дитини і викликати внутрішній протест.

Давати дитині підвищену навантаження, наприклад, записувати його відразу в декілька кружків і секцій. 

Як допомогти маляті?

В першу чергу, зверніться за консультацією до лікаря-фахівця. І чим раніше – тим краще.   Створіть в сім’ї обстановку спокою і доброзичливості. Більше приділяйте крихті уваги, почастіше обнімайте малюка, гуляйте разом на свіжому повітрі.

Почасти хвороба малюка – це сигнал батькам: не забувайте про мене!  Робіть малюку легкий масаж з ароматичними маслами. Якщо дитя любить воду, запишіть його в басейн або готуйте йому домашні ванни з морською сіллю. Давайте малюку заспокійливі гомеопатичні препарати або трав’яні збори – звичайно, заздалегідь проконсультувавшись з лікарем. 

І найголовніше – вірте в швидке одужання малюка, і ваша упевненість обов’язково передасться дитині!

2 коментарів

Оприлюднити коментар

  • Дуже корисна стаття. Дякую Вам. Пiсля похiду до лiкаря, мого синочка як пiдмiнили, почав перiодами плакати i кричати безпiдставно, крiм мене нi до кого не йде)))

  • А мій малюк мене ні на крок не відпускає, коли виходжу з кімнати зразу плаче,біжить за мною. Іноді агресивний стає, може вдарити по обличчі рукою, чи іграшкою….слово “неможна” він не розуміє…(((незнаю як на це реагувати, сварити, чи не звертати увагу.