Частиною 6 ст. 179 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та п. 3 ст. 25 Закону «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено, що у разі якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Отже, ця відпустка надається за заявою жінки повністю або частково в межах установленого періоду, тобто на термін, зазначений у медичному висновку (довідці ЛКК), та оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця.
Згідно зі ст. 181 КЗпП відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати, на підставі медичного висновку – до 6 років, зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.
У разі, якщо Ви вважаєте дії лікарів неправомірними в иаєте право звернутись до вищого за рівнем медичного закладу або ЛКК.
Додати коментар