Малюкам від 0 до 1 років Поради лікарів

Різновиди алергії у дітей

Різновиди алергії у дітей

Щороку у світі збільшується кількість людей, що мають алергію – наразі це кожний п’ятий. За прогнозами скоро на алергію хворітиме половина світу. В Україні зараз 10 мільйонів людей, хворих на цю недугу.

Імунітет і алергія

Коли захисні системи організму знешкоджують алерген і при цьому не з’являється жодних патологічних реакцій, можна вважати, що до цього патогенного фактору в організму є імунітет. Коли ж повторний контакт із ним викликає алергічну реакцію – це означає зміну характеру імунних реакцій, що може проявлятися в посиленні, послабленні або відсутності відповіді на контакт із патогеном. Та зазвичай алергія – це все ж реакція гіперчутливості.

Кількість різновидів алергії постійно збільшується. Зараз Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) виводить цю хворобу на третє місце за розповсюдженням у світі. Вона наводить таку статистику: десята частина дорослих мають астму, а 25 % дітей хворіють на найрізноманітніші форми алергії. ВООЗ прогнозує, що орієнтовно за 5 років кількість алергіків зросте удвічі. До речі, величезним поширенням захворювань верхніх дихальних шляхів та органів шлунково-кишкового тракту ми також завдячуємо алергії.

Збільшення кількостей викидів шкідливих виробництв, хімізація, підвищення радіаційного фону негативно впливає на імунну систему організму, мета якої захищати від зовнішнього впливу. І вона починає неправильно реагувати на ті звичні чинники, яких раніше навіть не помічала. А у разі постійного контакту із такими подразниками, одноразова гіперчутлива реакція може перетворитися на хронічне захворювання із, наприклад, ознаками бронхіальної астми чи ураженням шкіри та слизових.

До речі, через такий збій імунітет починає впливати і на ті мікроорганізми, із якими людство давно навчилося співіснувати: стафілокок, кишкова паличка, протей тощо. Із непатогенних вони перетворюються на умовно патогенні. Іноді достатньо раптової зміни клімату чи стресу – і в ослабленому організмі починається їх некероване розмноження.

Існує чотири основні групи алергенів: пилкові, побутові, епідермальні та харчові.

Широко відомо, що пилок трав, кущів чи дерев, що квітнуть – дуже сильний алерген. У нашій країні усім алергікам відомі: амброзія полинолистна, тимофіївка, єжа, овсяниця тощо. Час їх цвітіння починається у червні. До побутових алергенів можна віднести – шерсть домашніх тварин та пил (домашній чи бібліотечний). У пилу знаходиться величезна кількість мікроскопічного домашнього кліща – він і спричиняє алергічну реакцію.

Епідермальні алергени – впливають на епідерміс (верхній шар шкіри).

Та найбільше поширення має харчова алергія.

Бронхіальна астма (ядуха)

Як відбувається астматичний напад: до бронхів потрапляє алерген, там він вступає в реакцію із імуноглобуліном Е. Через ланцюг реакцій, що слідують за цим, розвивається запалення, що й спричиняє напад.

Головною проблемою бронхіальної астми є підвищена реактивність дихальних шляхів, що супроводжується звуженням бронхіального дерева у відповідь на багато подразників. Із цим і потрібно боротися, вживаючи необхідні препарати, що зупиняють запалення в бронхах та не забуваючи про заходи профілактики вірусної інфекції.

Харчова алергія

Якщо організм чутливо реагує на будь-який харчовий продукт, реакція на цей алерген зазвичай проявляється відразу після його вживання. Та зустрічаються й пізні реакції: через 6, 8, 12 годин, навіть через добу. Саме через це, під час введення прикорму дитині, важливо давати новий продукт зранку, щоб за реакцією можна було спостерігати протягом дня.

Важливо пам’ятати, що у дітей раннього віку алергічну реакцію може спричинити будь-який продукт. Як не дивно, але молоко та його похідні є сильними алергенами, через білок коров’ячого молока, адже він містить не менше 20 подразників. Також алергенними вважаються усі червоні або помаранчеві фрукті, ягоди та овочі: буряк, морква, помідори, полуниця, суниця, персики, апельсини, мандарини, малина, абрикоси тощо. Такі зернові, як жито, ячмінь та пшениця також можуть викликати алергію. Ну й безумовно яйця, риба, горіхи, мед, курятина, ікра, шоколад, гриби, кава, какао. Окремої уваги варті харчові добавки: консерванти та барвники, що можуть викликати алергію після вживання продукту, який сам по собі не є алергеном.

Часто причиною харчової алергії є спадковість або вживання алергенів у великій кількості під час вагітності. Спричинити у майбутньому алергію може також лікування антибіотиками або дисбактеріоз кишківника в ранньому віці. Найчастіше симптомами алергії є шкірні висипи: алергічний діатез, атопічний дерматит, кропив’янка, васкуліт. Небезпечним є набряк Квінке, оскільки може викликати задуху. Також симптомами можуть бути шлунково-кишкові прояви: нудота, блювання, біль у животі, проноси або закрепи. Респіраторні симптоми – це нежить, спастичний кашель, задишка, кон’юнктивіт. Іноді симптоми поєднуються, тоді можна говорити щодо шкірно-респіраторного або шкірно-шлунково-кишкового синдромів.

А іноді до цих симптомів приєднуються проблеми із центральною нервовою системою, коли діти швидко втомлюються, стають примхливими та дратівливими, у них болить голова та буває летючий (короткочасний) біль у суглобах.