Положення 1.
Найбільш поширені поради для населення щодо профілактики негативного впливу спекотної погоди:
– уникати вживання алкоголю;
– носити легкий одяг;
– часто пити, не чекаючи виникнення відчуття спраги;
– знаходитись у прохолодному та кондиційованому приміщенні;
– носити головні убори;
– уникати або зменшити фізичні навантаження;
– захистити себе від сонячних променів;
– вивчити симптоми захворювань, що пов’язані з перегрівом, та заходи допомоги;
– спостерігати за чутливими до спеки людьми;
– не залишати дітей у закритих автомобілях;
– уникати виходу на вулицю в найбільш спекотні години;
– часто приймати ванну або душ.
Положення 2.
Можливі способи дії лікарських речовин на ризик розвитку захворювань, що спричинені спекотною погодою, та класи препаратів найбільшого ризику:
– дегідратація, що спричинена прийомом діуретиків та інгібіторів АПФ, може знижувати вісцеральний кровотік у печінці та нирках, зменшуючи виведення лікарських речовин та токсинів. Помірна та тяжка дегідратація асоціюється з ризиком розвитку гіповолемії та ортостатичної гіпотензії, що викликає коливання частоти серцевих скорочень;
– антиангінальні препарати та бетаблокатори знижують ЧСС та скоротливість серця;
– препарати-антагоністи затримки рідини (морфін), послаблюючі засоби (лактулоза) або ті, що викликають блювоту та діарею (колхіцин), можуть призводити до електролітного дисбалансу, змінюючи баланс рідини в організмі;
– антипсихотичні препарати (антихолінергічні препарати та трициклічні антидепресанти) асоціюються зі зменшенням продукції поту завдяки зменшенню автономного впливу парасимпатичної нервової системи в пацієнтів із ризиком індукованих ліками порушень рухової функції. Цим пацієнтам часто призначають антипаркінсонічні препарати для зменшення побічних ефектів, що можуть синергічно взаємодіяти з антипсихотичними препаратами;
– антагоністи допаміну (підвищують задану активність гіпоталамуса), нейролептики та агоністи серотоніну впливають на терморегуляцію;
– симпатоміметики та антигістамінні препарати, особливо Н1 антагоністи, викликають вазоконстрикцію. Зниження периферичного кровотоку призводить до змін активності потових залоз;
– симпатоміметики та тироксин підвищують метаболічну теплопродукцію;
– седативні, знеболюючі препарати та препарати, що застосовуються для лікування залежності від різноманітних речовин, зменшують настороженість до спеки та сприйняття спекотної погоди;
– нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), інгібітори АПФ, АРА, сульфаніламіди та індинивір пригнічують ниркову функцію. НПЗЗ, аспірин та парацетамол не рекомендовані для лікування теплового удару.
Препарати високого ризику: діуретики, антихолінергічні засоби, нейролептики.
Положення 3.
Рекомендації
Поради, що підтверджені науковими даними:
– Загалом необхідно збільшити пиття протягом усього періоду спекотної погоди. Люди похилого віку повинні часто вживати воду, не очікуючи на відчуття спраги. Також необхідно спостерігати за водним статусом людей, які не можуть обслуговувати себе самостійно (лежачі хворі, діти, пацієнти зі зниженою когнітивною функцією);
– Чутливі люди мають залишатися у прохолодних або кондиційованих приміщеннях протягом спекотних періодів. Необхідним є носіння легкого одягу та частий прийом ванни або душу;
– Необхідно знизити звичайну фізичну активність у спекотні періоди. Метаболічна теплопродукція залежить від рівнів фізичної активності, акліматизації, віку та будови тіла. Люди повинні бути обізнані про підвищення ризику при фізичній активності під час спекотної погоди та симптоми теплового удару;
– Пацієнти, які приймають препарати, що знижують втрату тепла, повинні бути проінструктовані лікарем про самообстеження (регулярне зважування для моніторування статусу гідратації організму).
Поради, для яких немає наукової доказової бази:
– Не рекомендується застосування електричних вентиляторів, тому що вони підвищують дегідратацію;
– Не вживати алкоголю. Ця порада часто переоцінюється, необхідно розрізняти вживання слабоалкогольних напоїв, що не спричиняють вираженого діуретичного ефекту, та важких алкогольних напоїв, яких слід уникати.
– Уникати вживання навіть невеликих порцій кави, чаю та інших кофеїновмісних напоїв через можливі діуретичні ефекти.
Прес-служба МОЗ України
