Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону №504 2 КЗпП право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьох, шести, шістнадцяти років забезпечується через гарантоване надання відпустки відповідної тривалості, під час якої за жінкою зберігається місце роботи (посада). При цьому власник має право укласти на цей період строкову трудову угоду з іншим працівником.
У заяві і наказі працівника про його переведення або про прийняття на роботу має бути чітко зазначено, що трудова угода укладається до дня фактичного виходу на роботу основного працівника, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Така строкова трудова угода відрізняється тим, що її дія припиняється не лише тоді, коли дитині основного працівника виповниться три, шість, шістнадцять років, а й у тому разі, якщо цей працівник забажає перервати таку відпустку і стати до роботи з повним робочим днем раніше, ніж дитина досягне зазначеного віку.
Коли жінка виходить на роботу після закінчення строку відпустки по догляду за дитиною або якщо вона перериває відпустку та виходить на роботу достроково, працівник, прийнятий на роботу за строковою угодою для заміщення основного працівника, має бути звільнений на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП у зв’язку з закінченням строку трудової угоди.
