Виплата допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами у разі визнання підприємства банкрутом
Відповідно до статті 4 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення, передбачене цим Законом, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства, члени їх сімей. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи строк випробування, і день звільнення.
Якщо жінці листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами був виданий у той час, коли підприємство ще працювало, його повинні оплатити за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. У разі ліквідації (реорганізації) підприємства матеріальне забезпечення зі страхових випадків, які наступили до ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам правонаступником, а у випадку його відсутності – виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення обліку підприємства як страхувальника (абзац другий частини 1 ст. 50 Закону № 2240).
Отже, якщо внаслідок банкрутства підприємства жінці не було виплачено допомогу по вагітності та пологах, її повинна виплатити виконавча дирекція відділення Фонду. Для цього застрахованій особі необхідно надати листок непрацездатності й довідку ліквідаційної комісії про повну ліквідацію підприємства без правонаступника.
Щодо допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тут варто враховувати, що страховий випадок наступає після звільнення, а тому норма статті 4 Закону № 2240 у цьому випадку не діє. За призначенням допомоги варто звернутися до органу праці й соціального захисту населення за місцем проживання. Тобто в цьому разі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку буде призначатися в порядку й розмірах, установлених для осіб, не застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У той же час слід зазначити, що стаття 184 КЗпП України передбачає норму, за якої звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – на підставі медичного висновку), з ініціативи власника підприємства або уповноваженого ним органу не допускається, окрім випадків повної ліквідації, коли звільнення зазначених осіб супроводжується обов’язковим наступним їх працевлаштуванням.
Строки виплати допомоги по вагітності та пологах
Згідно із статтею 52 Закону N 2240 документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження, про що комісією (уповноваженим) із соціального страхування на підприємстві приймається рішення про призначення матеріального забезпечення. Виплачується допомога по вагітності та пологах одразу за весь період декретної відпустки в найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений на підприємстві для виплати зарплати. (частина 2 ст. 52 Закону № 2240).
У разі порушення роботодавцем норм Закону, застрахована особа має право звернутися до комісії (уповноваженого) з питань соціального страхування підприємства, що має право контролювати своєчасність виплати всіх видів допомоги, передбачених Законом № 2240, або у виконавчу дирекцію відділення Фонду за місцем здійснення обліку підприємства як платника страхових внесків.
Чинним законодавством не передбачена виплата допомоги по вагітності та пологах частинами. Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 2240 розмір цієї допомоги визначається сумарно й виплачується застрахованій особі у повному обсязі, незалежно від кількості днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, фактично використаної до пологів.
Крім цього, у випадку порушення строку виплати допомоги по вагітності та пологах відповідно до пункту 3 Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, виплачується компенсація у встановленому законодавством порядку.
Все це є у статті «Деякі актуальні питання, пов’язані з виплатами, вагітністю та пологами» в розділі «Юридичні питання» на сайті «Зростай, Малюк!»
Додати коментар