У Бразилії спостерігали за майже 6000 дітей, народжених в 1982 році, фіксуючи тривалість грудного вигодовування. У віці близько 30 років у 3493 з них був заміряний показник рівня IQ (за допомогою шкали Векслера для дорослих). Дослідники розділили цих, вже дорослих, дітей на групи в залежності від часу вигодовування і для розрахунків ввели соціально і біологічно важливі змінні, що могли б вплинути на рівень IQ.
Приміром, враховувалися дохід сім’ї при народженні дитини, освіта батьків, куріння матері тощо.
Одна з головних особливостей бразильського дослідження – відсутність перекосу у вибірці випробовуваних: в попередніх роботах щодо корисності грудного вигодовування матерями, діти яких довготривало перебували на грудному вигодовуванні, зазвичай виявлялися жінки з високим рівнем освіти і високим доходом. У бразильській вибірці грудне вигодовування було рівномірно розподілено по групах з різним соціоекономічним статусом.
У дітей, які перебували на природному вигодовуванні, у дорослому віці виявлявся більш високим рівень інтелекту, подовжувався процес отримання освіти, збільшувалася зарплата. Причому з’ясувалося, що чим більше малюка годували таким способом (аж до 12 місяців), тим більше він опинявся у виграші.
Наприклад, річне вигодовування призводило до збільшення IQ на 4 пункти, збільшення тривалості освіти майже на рік, а зарплата у віці 30 років була приблизно на третину вище середньостатистичної.
Дослідник пов’язують такі результати з наявністю в материнському молоці довголанцюгових насичених жирних кислот, необхідних для розвитку мозку.