Першим до прикорму бажано вводити яблучний сік, починаючи з кількох крапель. Поступово його кількість може бути доведена до 40-50 мл на два-три прийоми.
Сік дають під час або після годування. Давати сік перед їжею не рекомендується, тому що це може призвести до зниження апетиту.
Коли дитина звикне до яблучного соку, їй можна, також поступово, розпочинати давати інші соки – вишневий, чорносмородиновий; пізніше – сливовий, журавлинний, абрикосовий, гранатовий, морквяний, капустяний, буряковий тощо.
Соки з малини, полуниці, цитрусових, томатів краще давати, дотримуючись певної обережності, тому що вони почасти викликають алергічні реакції. Дуже кислі соки можна дещо підсолоджувати цукровим сиропом. Загальна кількість соків може складати 50-60 мл на добу.
Під час вживання соків матері слід враховувати їх специфічні властивості. Так, вишневий, гранатовий, чорносмородиновий, чорничний соки містять дубильні речовини і діють закріплююче. Їх слід давати дітям з нестійким стулом.
Виноградний сік дітям краще не давати, тому що він містить багато цукру і підсилює процеси бродіння в кишковику. Дітям із схильністю до закрепів корисно давати морквяний, буряковий, сливовий соки.