Кесарів розтин – одна з найбільш важливих хірургічних операцій в акушерстві. Її почали застосовувати близько 700 року до н.е. в Римі для витягання немовлят у жінок, померлих на пізніх термінах вагітності; у 1610 році кесарів розтин вперше було виконано на живий жінці. Материнська смертність була високою аж до кінця ХIX століття. Досягнення в хірургії та анестезіології, удосконалення техніки гемотрансфузії (переливання крові) та відкриття нових ефективних антибіотиків призвели до різкого зниження материнської смертності.
Чому операцій кесаревого розтину зараз набагато більше, ніж раніше? Від того, що легше стало заздалегідь діагностувати акушерські ускладнення і стан не народженої дитини. Ультразвук визначить масу плода, його положення, “побачить” вади розвитку, покаже, де розташована плацента, і дасть зрозуміти про її передчасної відшарування. За допомогою ультразвуку можна дізнатися про серйозне ускладнення – обвитий чи плід пуповиною.
Наука досягла успіху і в методах оцінки розмірів тазу жінки, можна навіть “промоделювати”, чи пройде через нього голівка дитини. А сучасні досягнення в лікуванні безпліддя, екстракорпоральне запліднення (коли ембріон перенесений в порожнину матки), штучне зачаття роблять кесарів розтин необхідним: адже для жінки, яка нарешті стала матір’ю, не можна допустити і тіні ризику в народженні живої здорового малюка.
