Дитяча та підліткові повнота стає світовою епідемією. Хто в цьому винен? Як не виростити дитину повною – і що робити, якщо зайва вага вже є? Всесвітня організація охорони здоров’я констатує: сьогодні надлишкова маса тіла та ожиріння викликають більше проблем зі здоров’ям, ніж голод та інфекційні хвороби. Причому, якщо раніше ожиріння найчастіше зустрічалося у дорослих старше 30-40 років, то зараз практично у всіх країнах світу все більше цією недугою страждають діти та підлітки. І кожні 30 років їх кількість подвоюється.
У США на ожиріння страждає близько 20% дітей від 5 до 12 років. Україна поки що «відстає» – у нас цей відсоток відчутно менше. Але радіти рано: фахівці попереджають, що в останні десятиліття кількість повних дітей неухильно зростає і у нас.
Справа навіть не в тому, що бути повним немодно або некрасиво, що повного підлітка будуть дражнити і він не буде користуватися популярністю у протилежної статі. Надлишкова маса тіла несе реальні загрози для здоров’я. Причому у сьогоднішніх товстих підлітків розвиваються ускладнення, які раніше були характерні для дорослого, а то і передпенсійного віку. У підлітка, на відміну від дорослого, діабет типу 2 розвивається стрімко і часто дає ускладнення. З боку серцево-судинної системи повному підлітку загрожує артеріальна гіпертензія і ранній атеросклероз, інша група ускладнень – бронхолегеневі симптоми (апное, обструктивний синдром). Все частіше реєструються серйозні ускладнення з боку нирок, опорно-рухової системи. За різними даними, до 80% дітей та підлітків з надмірною масою тіла мають підвищений артеріальний тиск, 25% – порушення толерантності до вуглеводів (переддіабетичний стан), 20% – жировий гепатоз (хвороба печінки). Ожиріння є досить шкідливим і для репродуктивних функцій. Жирова тканина, як джерело естрогенів, жіночих статевих гормонів у дівчаток стимулює раннє статеве дозрівання, а от близько третини хлопчиків з надмірною вагою, навпаки, стикаються із затримкою статевого розвитку. У дорослому віці у жінок, як одна з причин повноти,часто розвивається полікістоз яєчників і як результат – безпліддя, а у чоловіків дефіцит андрогенів може призводити до ранньої імпотенції та безпліддя. Довгострокові наслідки дитячого і підліткового ожиріння поки що невідомі. Але вже сьогодні вчені прогнозують «повному поколінню» тривалість життя не більше 50-55 років.
Чим тонша талія, тим довше життя
Допомогти дитині схуднути – це означає в буквальному сенсі – подарувати йому роки життя. Так, гормональні та генетичні порушення бувають причиною повноти. Але не їм належить пальма першості. Генетичні порушення дійсно можуть призвести до того, що дитина буде страждати неконтрольованим апетитом. Але ці, так звані, моногенні форми ожиріння, вкрай рідкісні, і їх важко не помітити ще від народження, така дитина, як правило, потрапляє під нагляд ендокринолога з перших місяців життя.
Найчастіше дитяча повнота має «побутові» причини. Здорове харчування – це зовсім не обов’язково нудні підрахунки білків, жирів і вуглеводів. Досить дотримуватись так званої «моделі тарілки». Кожна тарілка з їдою, яку ви пропонуєте дитині, повинна ділитися на чотири частини: половину заповнюється простими вуглеводами – свіжими або відвареними овочами (крім картоплі); на чверть тарілки кладуться білкові продукти – нежирне м’ясо, рибу, яйця, сир, бобові; ще на одну чверть, що залишилася – кладуть складні вуглеводи: крупи, картопля, рис, макарони Все без жирних соусів і майонезів!!!
Спадковість і повнота
Всупереч поширеним уявленням, фактор спадковості не має вирішального значення. За даними дослідників, ризик розвитку ожиріння становить 82,3% для дітей, якщо обоє батьків повні, 51,7% – якщо ожиріння є тільки у матері, 38,9% – якщо тільки у батька, 7,6% – якщо у батьків ожиріння немає, але є у інших родичів. Але ризик розвитку ожиріння – всього лише ризик, а не неминучість. Це не привід опускати руки, а з самого народження дитини піклуватися організацією її здорового харчування. Багато дослідників вважають, що світова епідемія ожиріння не випадково збіглася з повальним штучним вигодовуванням. Більшість дітей та підлітків, які страждають від надмірної ваги, були «штучниками». Останні дослідження показують, що дитина потрапляє до групу ризику з ожиріння, якщо народилася із занадто великою вагою (більше 4 кг) або, навпаки, з недостатньою масою тіла. Також до групи ризику потрібно відносити дітей, чиї матері під час вагітності харчувалися недостатньо або, навпаки, мали зайву вагу, гестаційний діабет (діабет вагітних). В якості першого прикорму педіатри рекомендують овочеві пюре, а не каші, особливо якщо дитина досить повна.
Отже, основа закладена, дитина росте. Сьогодні вже доведено, що до набору зайвої ваги призводять:
• відмова від сніданку (доведено: діти, які не снідають, переїдають в обід і у вечерю);
• пізня ситна вечеря;
• рідкі але ситні прийоми їжі;
• недостатнє вживання повноцінних білків, а також свіжих фруктів, овочів і зелені;
• велика кількість продуктів, що містять приховані жири і вуглеводи (солодощі, фаст-фуд, чіпси, солодка газована вода);
• і, звичайно ж, малорухливий спосіб життя.
Організація дитячого харчування
Для всіх нас їжа – далеко не тільки задоволення біологічної потреби. Прийом їжі завжди несе психологічне, емоційне навантаження. Є сім’ї, де їжею замінюють любов: мами і бабусі просто не знають іншого способу висловити свою ніжність, окрім як нагодувати дитину до відвалу. Ось найпоширеніші помилки.
За проблемою зайвої ваги почасти стоять порушення самих ранніх стосунків з матір’ю. Сьогодні загальноприйнятною нормою є годування немовляти за вимогою. Але не за першим же писком! Психологи переконанні – якщо мама не намагається зрозуміти, про що саме малюк сигналізує своїм плачем, а відразу пропонує йому груди, привчає його і в майбутньому таким чином «заїдати» стрес, використовувати їжу для заспокоєння.
Підростаючий організм дитини так прагнуть забезпечити всім самим смачним і корисним, що часто годують проти її бажання. Це неприпустимо, як будь-яке насильство. Змушуючи дитину їсти, коли вона не голодна, Ви привчаєте її не чути сигналів власного тіла та відбиваєте у неї природне почуття «я ситий, мені вистачить». Шкідливо також годувати з домовленостями, з відволікаючими маневрами, з піснями і танцями. Все це – способи порушити природне відчуття голоду та ситості. Невміння довіряти собі, прислухатися до сигналів власного організму – прямий шлях до зайвої ваги (і до букету психологічних проблем на додачу).
Нарешті, ще один спосіб, яким батьки прищеплюють дітям нездорове ставлення до їжі – це використання ласощів для винагороди і покарання. За хорошу поведінку – цукерочку, за непослух погроза залишити без солодкого – а потім дивуємося, що саме ці напівзаборонені солодощі стають предметом жадання. Потрібно ставитися до їжі саме як до їжі, не навантажуючи її додатковими смислами, не використовуючи її як привід для насильства і маніпуляцій.
Якщо дитина не хоче їсти приготовану вами їжу, це не означає, що Ви погана мати або що він Вас не любить. Це означає тільки те, що зараз малюк не голодний. З самого народження довіряйте малюкові і його природному почуттю ситості. Тоді й він сам буде довіряти своїм відчуттям – і не стане згодом їсти від нічого робити чи заїдати стрес. Не грайте в «країну чистих тарілок». Вироблена в родині звичка доїдати все, що лежить на тарілці, збільшує ймовірність ожиріння на 25%. Найкращим рішенням є зменшення порції та, за необхідності, дати дитині добавку.
Не годуйте дитину перед телевізором – мерехтливий екран гіпнотизує, і дитина слухняно відкриває рот набуваючи звичку наїдатися без бажання і без задоволення.
Робота над помилками
Як бути, якщо проблема зайвої ваги у дитини вже є? Часто підліток сам хоче схуднути і готовий для цього сісти на дієту. Але цього не можна допустити ні в якому разі. Більшість загальновідомих дієт орієнтовані на дорослих. Вони не враховують потреб підростаючого організму і часто призводять до порушень розвитку шлунково-кишкового тракту, нервової, репродуктивної і серцево-судинної систем. Крім того, спроби дотримуватися жорсткої дієти дають негативний досвід: випробування сили волі найчастіше закінчується зривом, що тільки посилює психологічні проблеми. Підліток може втратити віру в свою здатність щось виправити. Тому, усвідомивши проблему, ведіть дитину до педіатра – він направить до решти фахівців. Дієтолог або гастроентеролог дасть рекомендації з корекції раціону. Подальше – питання дисципліни всієї родини. Ніякі фахівці не допоможуть, якщо в холодильнику як і раніше будуть сосиски, ковбаса і солодка газована вода. Але раціональне харчування – тільки половина справи. Друга половина – фізичні навантаження. Розпочинати можна, наприклад, з ходьби, а в подальшому збільшувати фізичні навантаження – біг, заняття в спортивних секціях.
Але ні корекція раціону, ні фізична активність не допоможуть, якщо дитина не буде відчувати Вашої безумовної підтримки. Зайва вага дитини – це проблема, яку треба вирішувати, але при цьому у дитини не повинно виникати сумнівів, що батьки люблять її будь-якою – і повною, і худорлявою.
І ендокринологи, і дієтологи рекомендують підходити до проблеми зайвої ваги комплексно, підключаючи до роботи психолога або психотерапевта. Часто психологічна допомога потрібна всій родині, бо саме батьки транслюють дитині власні нездорові стереотипи. У будь-якому випадку проблема вирішувана, головне – взятися за неї.
Є два вікові періоди, коли особливо важливо, щоб дитина не набрала зайвої ваги:
- це 4-5 роки життя, коли відбувається перебудова жирової тканини – так званий бурий жир, що відрізняється високою швидкістю метаболічних процесів, що необхідно для активного росту і розвитку дитини в цей період починає змінюватися білим, в якому швидкість обмінних процесів менше. Саме в цьому віці може з’явитися зайва вага, якщо батьки будуть за звичкою змушувати дитину з’їдати великі порції;
- це 11-12 років, початок статевого дозрівання. В організмі відбувається гормональна перебудова, йде активне зростання, підвищується апетит. За статистикою, 80% дітей, які вступили в період статевого дозрівання із зайвою вагою, зберігають цю вагу і в дорослому віці. Звичайно, позбавитися від зайвих кілограмів можна і пізніше, але краще зробити все, щоб допомогти дитині скинути вагу до 11-12 років.
Додати коментар