Згідно даних світової статистики йододефіцит – єдина і найбільш поширена причина уражень головного мозку і порушеннь психічного розвитку, яку можна попередити.
Основну групу ризику розвитку йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) складають вагітні, годуючі жінки та діти. В Україні відмічається зниження інтелекту у дітей, пов’язаних з внутрішньоутробним дефіцитом йоду.
У жінок, які проживають в йододефіцитних місцевостях, під час вагітності рівень вільного тироксину на 10-15% нижче подібного у невагітних. Дефіцит йоду може викликати гіпотіроксінемію та зрив адаптаційних механізмів під час вагітності, призводити до надмірної тиреоїдної стимуляції, на тлі якої відбувається гіперплазія і гіпертрофія клітин щитовидної залози, формується зоб. Процес розвитку зоба у плода також можна чітко асоціаціювати з низьким рівнем споживання йоду матір’ю під час вагітності.
Порушення функції щитовидної залози у вагітних жінок, у тому числі і у разі йододефіциту, може призвести до гестозу, хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода, виникнення загрози переривання вагітності, аномалій розвитку плода, порушень в формуванні ЦНС у плода, основні структури якої формуються до 10-12-го тижня вагітності, тобто тоді, коли забезпечення плода йодом цілком залежить від споживання йоду матір’ю.
Вагітні і годуючі жінки віднесені до безумовної групи ризику з розвитку ЙДЗ.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує призначати препарати калію йодиду жінкам, які проживають на територіях йодного дефіциту, практично це є вся Україна, в періоди вагітності та грудного вигодовування.
Необхідність йодної профілактики у вагітних і годуючих жінок, які проживають на територіях з природнім йодним дефіцитом, не викликає сумніву. Для поліпшення акушерських та перинатальних наслідків у вагітних необхідно проводити йодну профілактику протягом всієї вагітності і всього періоду лактації, яка передбачає щоденний прийом 250 мкг йодиду калію. Оптимально, якщо йодна профілактика розпочинається вже на етапі передгравідарної підготовки.
Профілактика
Масова (популяційна) профілактика повинна охоплювати все населення і забезпечувати мінімально адекватний рівень споживання йоду (150-200 мкг йоду на добу). Саме про це сказала перший заступник міністра охорони здоров’я Раїса Моісеєнко.
Вона зазначила, що внаслідок проведення аналізів у населення наднизького рівня вмісту йоду в сечі не було встановлено, але це не означає, що Україна не проводитиме заходи щодо попередження йододефіциту.
“Це включає єдину вимогу – йодування солі. Якщо воно буде відбуватись, то невілює гостроту проблеми. На території України проводились, проводяться і далі будуть проводитись заходи, які стосуються підвищення рівня серед населення щодо йодування солі, але щодо вимог, які на сьогоднішній день висуваються до нас і які стосуються заборони по суті продажу на території України нейодованої солі. Даний вид профілактики в Україні повинен проводитись шляхом реалізації населенню йодованої солі та використання її в харчовій промисловості. Але, поки що ми не можемо досягти однозначної домовленості з виробниками солі”, – сказала Р.О. Моісеєнко.
Індивідуальна профілактика орієнтована на ті групи населення, для яких дефіцит йоду найбільш небезпечний. У таких групах осіб (а це вагітні та годуючі жінки і діти) використовуються лікарські препарати йоду (наприклад, Йодбаланс ®).
Відповідно до Рекомендацій ВООЗ від 2001 р. вагітні та годуючі жінки повинні отримувати 250 мкг йоду на добу. На сьогоднішній день законодавчого вирішення проблеми дефіциту йоду в Україні немає У зв’язку з цим рекомендації лікарів щодо вживання йодованої солі в їжу та своєчасне призначення препаратів йоду у групах підвищеного ризику розвитку йододефіцитних захворювань набувають найважливіше значення для профілактики негативних наслідків хронічного некомпенсованого йодного дефіциту, насамперед серед жінок і дітей.
