Лікарі-гінекологи під молочницею розуміють строго певне захворювання, викликане збудником – грибком роду Кандіда. Але виділення, свербіж і печіння викликаються не тільки грибками. Такі ж симптоми запалення піхви (кольпіту) можливі у разі захворювання на гонорею, трихомоніаз, бактеріальний вагіноз (гарднерельоз), генітальний герпес, хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз та ін інфекцій. Тому коли Вас турбують описані скарги, потрібно йти до лікаря на обстеження і з’ясовувати збудника, а не займатися самолікуванням, тому що вибір препарату та правильне лікування залежить від точного діагнозу.
Діагноз “кандидоз” підтверджується або виключається мікроскопічним дослідженням мазка, взятого зі статевих шляхів жінки, аналізом ДНК (ПЛР) або бактеріологічним посівом.
У разі виявлення в мазку спор або міцелію (тіла) грибків ставиться діагноз кандидоз (молочниця). Хоча ці грибки в нормі можуть жити в піхві здорової жінки і іноді з’являтися в мазку у вигляді поодиноких спорів, не вимагаючи лікування. Лікування ж вимагає ситуація, коли з’являються скарги на:
- виділення білого кольору (можуть бути схожі на сир, грудочками з кислуватим запахом) звідси і назва – молочниця;
- свербіж, що посилюється після статевого акту, водних процедур, вночі.
Такі скарги виникають періодично, поза вагітністю провокуються порушенням дієти, голодуванням, переохолодженням, стресом, хворобою, певним періодом менструального циклу, прийомом гормональних препаратів (протизаплідних пігулок).
Під час вагітності, як правило, кандидозний кольпіт (молочниця) зустрічається в 2-3 рази частіше, ніж у невагітних. Вагітність пов’язана з підвищеним рівнем жіночих статевих гормонів, що в свою чергу призводить до зміни у мікрофлорі піхви та створення сприятливих умов для розмноження грибків. Під час вагітності хімічна середа в піхві стає більш кислою, що є дуже сприятливим для грибка. Гормональні зміни в організмі ведуть до зниження імунітету і активності лейкоцитів, що також сприяє посиленому розмноженню грибка в статевих шляхах майбутньої матері.
Молочниця під час вагітності, як і будь-яка інша інфекція, є потенційно небезпечною. Вона ускладнює протікання самої вагітності і підвищує ризик інфікування плоду та новонародженого. Незважаючи на відносно високу частоту виявлення у вагітних, молочниця не є нормальним, звичайним, закономірним і нешкідливим супутником цього стану, як вважають деякі жінки. Її в обов’язковому порядку потрібно діагностувати і лікувати.
Ризик для плоду.
Зараження плоду зазвичай відбувається висхідним шляхом. Малюк, проходячи пологовими шляхами, має всі шанси заразитися від мами молочницею. Збудник може вражати багато органів і систем плоду, але найчастіше обмежується пуповиною, шкірними покривами, слизовою рота і бронхолегеневою системою. Результат – бульбашки на язику або білястий наліт на яснах дитини. У разі значного поширення грибку наслідки для плоду можуть бути важкими (аж до загибелі).
Лікування молочниці під час вагітності.
Ліки для лікування молочниці, що рекламуються в ЗМІ та обіцяють вилікувати захворювання після одноразового прийому пігулки, насправді лише присипляють хворобу, знижуючи прояви її симптомів. Іноді симптоми проходять самостійно або на тлі самолікування, але, зазвичай, поновлюються через деякий час.
Інфекція в організмі залишається і продовжує завдавати шкоди організму жінки. Піднімаючись по висхідній, вона стає причиною запальних захворювань внутрішніх органів жінки, наслідками яких стають спайкові процеси. Спайки викликають у жінок больові відчуття, що особливо посилюються, коли стінка матки розтягується зі збільшенням терміну вагітності. Наявність спайок під час вагітності ставить під загрозу виношування малюка і здоров’я майбутньої мами.
Звичайно, бажано вилікувати молочницю ще на етапі планування вагітності. Але якщо вже так сталося, що її виявляють під час перебігу вагітності – впадати у відчай не варто. На сьогоднішній день існують способи лікування вагітних жінок.
Під час лікування молочниці може застосовуватися як системна терапія, так і місцева.
При цьому дуже важливо пам’ятати, що всі препарати для лікування кандидозу повинен призначати тільки лікар, який спостерігає вагітну жінку, виходячи з її індивідуальних особливостей – схильності до алергії, стану печінки і нирок, особливостей перебігу вагітності, режиму харчування.
