Здоров’я і краса мами

Сварки між дітьми у сім’ї, як реагувати

Сварки між дітьми у сім’ї, як реагувати

Конфлікти між дітьми завжди неприємні. Але що, якщо ваші діти конфліктують не з чужими дітьми, а між собою? Причини такої поведінки носять набагато глибший характер, тому що саме суперництво за увагу батьків провокує конфлікт. Боротьба за своєрідну особистісну першість, ревнощі, прагнення дитини довести, що вона біль успішна, розумніша, краща свого брата чи сестру, – все це здатне перетворити вашу сім’ю в поле бою, назавжди зруйнувати теплоту і взаєморозуміння. Перш за все, не слід сприймати подібні сварки як щось нормальне, що само собою проходить. У причинах їх виникнення потрібно розібратися і спробувати допомогти своїм дітям, інакше з часом їх сварки можуть перерости в обопільну нелюбов один до одного.

Людська агресивність починає проявлятися ще в ніжному віці, коли маленькі діти пробують поділити іграшку або ласощі. Незграбні бійки, безглузді спроби домогтися бажаного, захистити свої інтереси, часто, носять поверхневий характер, і, зазвичай, досить швидко піддаються врегулюванню з боку дорослого.

Діти двох-чотирьох років через надмірну цікавість так і тягнуться помацати волосся іншої людини, стягнути з нього шпильку, окуляри чи шапку, дізнатися, що в сумці або в кишені. Дорослі, зазвичай, розуміють це, а от діти реагують не настільки терпимо: нервують, скандалять, штовхаються і обзиваються. Як наслідок – сльози і взаємні образи. Дівчата можуть не поділити ляльок, хлопчики нерідко влаштовують бійки за машинки або солдатика, карапузи – і ті знайдуть причину для обопільного плачу. Такі конфлікти залагодити досить просто – достатньо заспокоїти кожну дитину і пояснити, що ніхто не має наміру його образити. При цьому діти не стануть ставитися один до одного з неприязню і дуже скоро взагалі забудуть про подію. Іншими словами, у конфліктах, що не містять в собі глибокі міжособистісні протиріччя, оптимальний результат – зведення проблеми нанівець.

 

Дитина і конфлікт

Дорослим не слід захищати дитину від його перших конфліктів, адже саме завдяки цьому у дітей формуються початкові уявлення щодо того, як слід поводитися в подібних ситуаціях. Підказати дітям тактику поведінки, направити, допомогти розібратися – ось, що повинні робити хороші батьки. В конфлікті дітей завжди важливо зайняти нейтральну, справедливу позицію. Не потрібно бути ні захисником, ні обвинувачем, а чесно сказати своєму малюку, якої помилки він припустився. Якщо, звичайно, ваша дитина достатньо доросла для того, щоб сприйняти подібну розмову. Для дітей молодше трьох років підійдуть стандартні вказівки: «інших не ображати», «іграшками ділитися» тощо. А от дитина більш старшого віку (старше трьох років) вже цілком здатна вислухати думку своїх батьків і прислухатися до їхніх порад. Все це є підгрунтям його подальших взаємин з однолітками.

Намагайтеся навчити дитину уникати будь-яких конфліктів, а якщо це неможливо – залагоджувати питання мирно, уникаючи тактики конфронтації. Маніпуляція, компроміс, відхід від конфлікту – тактика, що її ми, дорослі, самі застосовуємо дуже часто. Дитині важливо дати правильну установку, навчити її здоровій комунікації з іншими дітьми, щоб малюк не біг до вас з кожного приводу скаржитися, але міг розповісти про свої тривоги і непрємності; щоб не ображав першим других дітей, але міг постояти за себе у разі необхідності; щоб ділився іграшками, але завжди запитував у інших дозволу пограти з їхніми речами. Саме завдяки батьківським настановам у дитини формується уявлення щодо норм взаємодії в соціумі. Дуже важливо сформувати у маленької особистості правильні уявлення щодо партнерства та взаємодопомоги. Вони стануть підгрунтямм для його подальшого стилю поведінки.

Звичайно, якщо проста бійка переростає в агресивний конфлікт, дорослим слід втрутитися. Діти не завжди можуть врегулювати свої проблеми самостійно, тому допомога батьків з обох сторін може стати в нагоді.