Вагітність

Антибіотики та вагітність

Інколи вагітність ставить перед жінкою і лікарями дуже складне завдання: потрібно лікувати майбутню матір, але при цьому не зашкодити майбутньому дитяті. А поєднати те і інше непросто.

Ще до запліднення ліки можуть впливати на сперматозоїди та яйцеклітини, викликаючи патологію ембріону.

Період від зачаття до 13 тижнів називають періодом ембріогенезу, тобто утворення органів плоду. В цей час зародок найбільш чутливий до ушкоджуючих чинників. Особливо це відноситься до періоду з 3-го до 6-го тижня розвитку.

З 14 тижнів і до кінця вагітності триває період фетогенезу – розвитку основних органів плоду. Ліки та інші шкідливі чинники призводять до пошкодження функцій органів, але не викликають потворності.

Лікарські речовини поступають до плоду з крові матері, проходячи через плаценту. Кількість речовини, що поступила, залежить від концентрації препарату в крові матері і стану плаценти.

Особливо ретельно необхідно відноситися до вживання антибіотиків. Тут потрібно мати на увазі і вигляд препарату, і терміни його вживання, і стан здоров’я жінки. Оскільки термін остаточного завершення утворення органів плоду встановити неможливо, особливо ретельно потрібно підходити до призначення антибіотиків до 5 міс. вагітності.

Згідно дослідженням, проведеним Американським неонатологічною організацією, найбільш відомі антибіотики впливають на стан плоду таким чином:

Препарати Ембріональний період:
1-12-й тиждень вагітності
Постембріональний період:
13-39-й тиждень вагітності
Можливі ушкодження плоду
Пеніциліни,
Ампіцилін
безпечні за наявності показань безпечні за наявності показань Не відомо
Цефалоспорини безпечні за наявності показань безпечні за наявності показань Не відомо
Еритроміцин тілько за наявності безпосередніх показань безпечні за наявності показань Не відомо, не слід застосовувати Еритроміцин естолат
Фузидієва кислота тілько за наявності безпосередніх показань безпечні за наявності показань Не відомо
Кліндаміцин тілько за наявності безпосередніх показань тілько за наявності безпосередніх показань Не відомо, псевдомембранозний ентероколіт у матерів
Котримоксазол тілько за наявності безпосередніх показань тілько за наявності безпосередніх показань Тератогенниий під час експериментів на тваринах, ядерна жовтуха
Ванкоміцин тілько за наявності безпосередніх показань тілько за наявності безпосередніх показань Не відомо
Нітрофурантоїн не рекомендовано тілько за наявності безпосередніх показань Тератогенниий під час експериментів на тваринах
Амфотерицин В не рекомендовано не рекомендовано тілько за наявності безпосередніх показань. Можлива білірубінемия Спостерігались викидні та затримка розвитку плоду
Аміноглікозіди: стрептоміцин, неоміцин,
канаміцин, гентаміцин, тобраміцин, амікацин
не рекомендовано не рекомендовано Ушкодження внутрішнього вуха
Тетрацикліни не рекомендовано не рекомендовано Порушення росту кісток та зубів
Хлорамфенікол не рекомендовано не рекомендовано Синдром Грея, миєлосупрессія
Рифампіцин не рекомендовано не рекомендовано Порушення згортання крові, пошкодження печінки у матері та плоду
Хінолони не рекомендовано не рекомендовано Порушення росту хрящів
Метронидазол не рекомендовано. Можлива білірубінемия Тератогенний в экспериментах на животных
Сульфаніламіди не рекомендовано не рекомендовано Можлива білірубінемия Тератогенниий під час експериментів на тваринах
Протитуберкульозні препарати не рекомендовано Тератогенність для людини доказана

Отже препаратами вибору залишаються пеніціліни, які можна застосовувати на будь-якому терміні вагітності. Необхідно пройти повний курс лікування інфекції, аби не було необхідності повторювати терапію.

Що стосується інших лікарських речовин, то їх умовно розділяють на наступні групи:

Група А – ризику для плоду немає.

Група В – в експериментах на тваринах виявлений ризик для плоду, але у людей він не виявлений.

Група С – очікувана користь від прийому препарату переважує можливий ризик для плоду.

Група D – є докази риски для плоду. Проте користь для матері переважує можливий ризик для плоду.

Група Е – вживання у вагітних невиправдане. Ризик для плоду перевищує можливу користь для матері.

Вважається, що до групи А неможливо віднести жоден препарат, оскільки будь-які ліки мають побічні явища.

До групи В відносять водорозчинні вітаміни, мікроелементи, антациди, послаблюючі (касторова олія, фенолфталеїн, насіння сенни), противиразкові препарати (циметідін, ранітідін, сукральфат, сульфасалазин), гіпотензивні засоби (ацебуталол, метилдофа, пиндолол), парацетамол, краплі для носа, що містять ксилометазолін (або Отривін – більше 10 днів!), такі засоби від алергії, як димедрол, супрастин, тавегіл, протиастматичні засоби, місцеві знеболюючі (наприклад, під час стоматологічних втручань), протигрибкові препарати (ністатин) та ін.

До групи С – фенотіазин, імодіум, послаблюючі, збільшуючі об’єм вмісту кишковика, сірчанокисла магнезія в розчині, ферменти підшлункової залози, атропін, барбітурати, кортикостероїди, холестирамін, саліцилати, трихопол, калійзберігаючі діуретики, нітрофурани, гіпотензивні препарати, такі як атенолол, гуанетидин, гидралазин, діазоксид, ісрадіпин, лабеталол, клонідин, міноксидил, нітропрусид натрію, празозин, резерпін, фентоламін, антибіотики (всі пеніциліни, цефалоспорини, макроліди), нітрофурани, ібупрофен (протибольовий препарат)

До групи D – багато гіпотензивних препаратів, сульфаніламіди, у тому числі антидіабетичні, тетрациклін, левоміцетин (хлорамфенікол), триметоприм, ванкоміцин, хінолони, аміноглікозиди, ізоніазид, препарати йоду, тиреоїдин, діазепам, азатіоприн, 6-меркаптопурин, тіазидові діуретики, препарат для лікування шкірних захворювань роккутан (Roaccutane), опіумні знеболюючі (кодеїн, морфій), препарат від тромбофлебіту мареван, протиепілептичні препарати, і ін.

Крім того, окремо говорять про препарати, застосування яких може призвести до вродженої глухоти, – петлеві діуретики, нестероїдні протизапальні засоби (особливо саліцилати – ацетилсаліцилова кислота і натрію саліцилат), гормональні препарати.

До групи Е відносяться засоби для розсмоктування каменів жовчного міхура, солі літію, препарати золота і ін.

Таким чином, вживання БУДЬ-ЯКИХ лікарських препаратів під час вагітності необхідно в обов’язковому порядку консультувати з лікарем. Лікування інфекцій, що не загрожують плоду або матері, краще проводити після 24 тижнів вагітності.