Грудне вигодовування протипоказане при таких захворюваннях матері:
• онкологічні захворювання;
• відкрита форма туберкульозу із бациловиділенням;
• особливо небезпечні інфекції (віспа, сибірська виразка);
• ВІЛ-позитивний статус матері;
• гострі психічні захворювання;
• гепатит С в активній фазі захворювання;
Враховуючи досить часте розповсюдження екстрагенітальних захворювань серед вагітних, окремо розглянемо протипоказання для грудного вигодовування у цієї категорії породіль.
|
Захворювання |
Грудне вигодовування протипоказане при: |
|
Серцево-судинна патологія |
Хронічній серцевій недостатності II Б (за класифікацією В.К. Василенко-Н.Д.Стражеско,* функціональному класі ІП-ІУ за класифікацією NYHA (США) Інфекційному ендокардиті. Усіх набутих вадах серця ІУ і У стадії (приIII стадії виключити ночне годування). Усіх «синіх» вадах серця. Усіх вадах серця з проявами легеневої гіпертензії. Важких порушеннях ритму серця. Текучому ревмокардиті. Ділятаційній кардіоміопатії. Гіпертонічній хворобі II стадії, важкому перебігу, наявності гострого або вираженого хронічного порушення мозкового кровообігу |
|
Захворювання нирок |
Наявності гострої або хронічної ниркової недостатності усіх стадій |
|
Захворювання печінки |
Розвитку недостатності функції печінки, портальній гіпертензії, розширенні вен стравоходу |
|
Захворювання дихальної системи |
Розвитку дихальної недостатності II стадії і вище |
|
Цукровий діабет |
Важких формах захворювання в стадії декомпенсації (діабетичний кетоацідоз) |
*питання про можливість збереження лактації і грудного вигодовування дитини при СН- ПА стадії може вирішуватися індивідуально з урахуванням особливостей гемодинаміки, стану хворої, при спостереженні лікаря-кардіолога.
Вірусні інфекції матері. Герпес.
Хронічна персистентна герпетична інфекція у матері не є протипоказанням для грудного вигодовування. Віруси простого герпесу І та II типу з грудним молоком не передаються. Водночас новонароджена дитина отримує антитіла класу імуноглобулінів Ig G, які будуть зумовлювати імунний захист дитини протягом перших місяців життя. Якщо у матері перед пологами клінічний епізод урогенітального герпесу, жінка має отримувати лікування специфічними протигерпетичними препаратами, дитина має вигодовуватись грудьми.
Матері, які мають активні ураження молочних залоз, повинні молоко зціджувати. Поновити годування грудьми можливо після того, як ураження підсохнуть на фоні системного лікування матері препаратами ацикловіру.
Гострий клінічний оролабіальний герпес потребує тимчасової ізоляції матері від дитини, мати зціджує молоко, дитина годується з чашечки.
Ураження у інших місцях під час годування слід накривати.
ВІЛ.
Шляхи передачі ВІЛ від матері дитині:
• Трансплацентарний – 10—15%
• Інтранатальний — 70—75%
• Через грудне молоко — 10—12%
За даними експертів ВООЗ в разі годування грудьми ВІЛ-позитивними матерями, інфікується кожна 7-ма дитина. Для профілактики перинатальної трансмісії ВІЛ від матері до дитини важливе значення мають:
• визначення ВІЛ-статусу вагітної жінки, яке проводиться 2 рази протягом вагітності
• своєчасне проведення антиретровірусної терапії та профілактики у ВІЛ—позитивних вагітних і їх новонароджених (ретровір, азідотімідін, вірамун)
• оптимальний (правильний) вибір виду вигодовування дитини
ВІЛ може передаватися через грудне молоко. ВІЛ інфекція є протипоказанням для годування грудьми.
Але якщо жінка має бажання годувати дитину грудьми, то це є її правом, але лікар повинен попередити про можливий високий ризик інфікування її дитини.
Якщо жінка або родина дитини не в змозі забезпечити повноцінне штучне годування дитини протягом перших 2 років життя, можна рекомендувати виключно грудне вигодовування з своєчасним введенням пригодовування відповідно віку дитини.
Ні в якому разі грудне вигодовування не повинно супроводжуватись паралельним призначенням молочних сумішей, тобто, так зване, змішане вигодовування. Такий вид вигодовування підвищує ризик клінічної маніфестації ВІЛ у дитини.
Вірусний гепатит В.
При гепатиті В можливість передачі вірусу новонародженій дитині через грудне молоко від матері, яка є носієм, або під час її хвороби не може бути виключена. Однак в таких ситуаціях дитина має високий ризик зараження через материнську кров, навколоплодну рідину та вагінальні виділення під час пологів. Дані літератури свідчать про те, що годування грудьми не підвищує показник захворюваності на гепатит В серед дітей. В той же час, у випадках, коли мати є носієм HBs— антигену або хвора на гепатит В, годування грудьми можливе за умовою вакцінації новонародженого (вакцина Engerix-B).
Новонароджений від матері, що є носієм HBsAg, повинен отримати пасивно—активну вакцинацію, тобто введення специфічного імуноглобуліну і введення вакцини протягом першої доби життя.
Тактику вигодовування немовлят від матерів з гострою активною формою вірусного гепатиту В визначати індивідуально з врахуванням вірусного навантаження матері та рівня антигенемії. За наявності тріщин соска годування грудьми тимчасово слід припинити.
При гострій респіраторно—вірусній інфекції (1’ИВІ), ангіні, бронхіті, пневмонії годування грудьми може бути здійснене після зниження температури і поліпшення стану жінки. При цьому необхідно користуватися маскою і перебувати окремо від дитини в період між годуванням грудьми.
Цитомегаловірусна інфекція.
В разі активної первинної цитомегаловірусної інфекції у матері існує ризик передачі вірусу з молоком (до 10%). Водночас переважне значення у вагітних і осіб репродуктивного віку має хронічна персистентна цитомегаловірусна інфекція, яка супроводжується виробленням антитіл проти CM V, які передаються з молоком матері. Тому хронічна персистентна цитомегаловірусна інфекція не є протипоказанням для грудного вигодовування. У недоношених немовлят ризик ураження більший через низьку концентрацію отриманих через плаценту материнських антитіл.
Визначення тактики вигодовування дітей від матерів з персистентною цитомегаловірусною і герметичною інфекцією:
• оцінка перинатального ризику;
• оцінка клінічного стану;
• визначення імуноглобулінів класу IgG і IgM у матері та дитини з індексом авідності. Високий індекс авідності імуноглобулінів IgGсвідчить про хронічну (раніш перенесену) інфекцію, що не супроводжується ризиком передачі вірусу від матері до дитини.
Токсоплазмоз.
Збудник інфекції не проникає в молоко матері. Грудне вигодовування не протипоказане.
При таких інфекціях у матері як кір, вітряна віспа годувати грудьми можна за умови введення дитині γ-глобуліну. При тифах, хронічному гепатиті, дизентерії, сальмонельозі мати може зціджувати молоко і годувати дитину цим молоком після стерилізації. При ГРВІ, ангіні, бронхіті, пневмонії годування грудьми може бути здійснене після зниження температури і поліпшення стану жінки. При цьому необхідно користуватися маскою і бути окремо від дитини в період між годуваннями грудьми [1]. Досить серйозним протипоказанням для ГрВ дитини, в тому числі і зцідженим молоком, є використання в лікуванні матері деяких лікарських засобів (додаток 2). В той же час слід відзначити, що в більшості випадків, які спостерігаються в практиці лікування ускладнень післяпологового періоду, протипоказань для збереження лактації немає.
Протипоказання до ГрВ. з боку дитини:
- уроджені захворювання обміну речовин,
- галактоземія,
- фенілкетонурія,
хвороба «сеча із запахом кленового сиропу».
