Дитина кричить, тупотить ногами і зовсім не бажає вас слухатися? У чому може бути причина? Навколишні хитають головами й кажуть, що малюка просто розпестили і він примхливий. Не переживайте, все не так погано. Для подібної поведінки вашого чада можуть бути цілком об’єктивні причини.
Інструкція
Занадто багато заборон
Коли дитині постійно все забороняють, у нього просто з’являється якась необхідність у непослуху. Не можна бруднити колготки, не можна бігати, не можна стрибати, не можна цукерки, не можна дивитися мультики, не можна штовхатися чи голосно співати і т. д. Система обмежень настільки велика, що дійсно важливі заборони губляться у великій кількості дрібніших. І дитина починає порушувати їх, просто задовольняючи потребу у порушенні.
І добре, якщо цей непослух поширюється тільки на дрібні заборони. А якщо він порушить те, що дійсно важливо? Наприклад, заборону на гру із сірниками? Над цим варто замислитися занадто суворим батькам.
Вседозволеність
Це повна протилежність суворості і системі заборон. На перший погляд здається, що у батьків і дітей повне взаєморозуміння. Тато і мама – чарівники, які все можуть. Але раптово настає момент, коли бажання дитини виконати неможливо. Батьки знають, що це неможливо, а дитина думає, що просто не хочуть. І якщо вона стане вередувати і вимагати, то мама і тато виконають його забаганку. Як у першому, так і в другому випадку слід шукати “золоту середину” у вихованні дитини.
Третя причина капризів і неслухняності – неузгодженість батьків в заборонах
Тобто мама каже дитині «можна», а тато – «не можна». Природньо, що в цьому випадку малюк обере позицію «можна», але при цьому зробить все тишком-нишком, а коли його почнуть сварити, батьки можуть отримати справжню істерику. Тому дуже важливо, щоб батьки хоча б у важливих пунктах завжди знали позицію один одного з того чи іншого питання. У разі ж сумнівів дитині можна просто сказати, що «я пораджуся з мамою/ татом, і ми вирішимо».
Підвищена збудливість
Цей факт найчастіше залежить від медичних показників. І відстежується ще в дитинстві. Такі діти повинні бути під наглядом невролога, психолога і т.д.
Кризи
Криза першого року, криза 3-х років, криза 7-ми років. У психологів і педагогів існує ціла таблиця таких криз. Але не всі батьки знають про це. По суті, криза – це перехід дитини на новий етап розвитку. Конфлікт виникає в тому випадку, якщо батьки не встигають перебудуватися самі. Наприклад, дитина переходить на новий ступінь в три роки, а мама і тато все ще спілкуються з ним по системі збудованих взаємин двох років. Однак ця система вже не працює і здається, що малюк не слухається, поводиться погано, вередує. Деякі батьки кажуть, що ніякої кризи у дітей не помічали, і ніби як їх не було. Це не так. Криза була, просто в цьому випадку батьки встигли перебудуватися під потреби дитини.
Ревнощі
Коли в сім’ї дві дитини – це одна з основних причин. Молодший вимагає до себе уваги більше, ніж старший, і старша дитина починає ревнувати. Примхи, непослух – це своєрідний спосіб звернути на себе увагу і добрати ту кількість часу, яку присвятили молодшому, нехай і негативними емоціями батьків. Тому варто стежити за тим, як ви розподіляєте свою увагу між дітьми. Якщо ви вирішили помалювати з молодшим, обов’язково підключіть і старшого. Таким чином ви одночасно зможете приділити увагу обом дітям, а також зможете налагодити дружні взаємини між ними.
Завищені вимоги
Дитина росте поступово і відповідно до норм розвитку починає розмовляти, читати, писати. При цьому є ще й індивідуальні особливості. Тому не вимагайте від нього того, до чого він ще не готовий.
Джерело: yak-prosto.com
Спасибо за статью. Согласна с этими выводами. Присылайте еще.
Пытаюсь соответственно этому воспитывать своих деток, но пока временно живем с моими родителями,и поэтому очень часто они мешают правильному воспитанию тем, что противоречат мне при детях, например,когда наказываю ребенка и т.д. Боюсь смогу ли потом исправить ситуацию (когда будем жить отдельно), не привыкнут ли дети к неправильному?Деткам 4,5года, 2,5 года и 4, месяца.
Спасибо.