Малюк від 0 до 1 року

Прикорм дітей на штучному вигодовуванні

У чому філософська суть харчування – забезпечити організм усім необхідним, для психічної і фізичної діяльності, а, стосовно до дітей – ще й росту-розвитку. Мікро-і макроелементи, вітаміни – зрозуміло, дуже потрібні, хоча основу харчування складають, тим не менш, не вони, а горезвісна знамениті білки, жири і вуглеводи. Вчені професора-академіки протягом багатьох років намагалися визначити: яка кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінералів має отримувати людина на певних етапах свого життя, щоб це кількість відповідало потребам організму.

Відповіді на основні питання в цьому напрямку отримані. Дані цілком достовірні, щодо кожного елемента, що становить раціон харчування, встановлені норми, що визначаються терміном “фізіологічна потреба”. Тобто абсолютно чітко встановлено, яка кількість вуглеводів, кальцію або, приміром, фолієвої кислоти повинен отримувати організм людини даного віку, щоб це не призводило до розвитку хвороб, пов’язаних з нестачею якогось конкретного елемента.

Для дитини першого року життя фізіологічні потреби змінюються з кожним місяцем і адекватно змінюватися у відповідності з цими потребами може тільки материнське молоко – це аксіома і найважливіший аргумент на користь саме природного вигодовування. Але … Молока у нас немає. Намагаємося знайти розумну альтернативу. Знаходимо – адаптована суміш. Більше того, виявляється, що вчені, які працюють в галузі дитячого харчування, і виробники сумішей віддають собі звіт в тому, що без корекції складу сумішей протягом першого року життя, задовольнити мінливі фізіологічні потреби неможливо – обов’язково у відношенні якого елемента виникне недобір- перебір.Розвиток серйозних захворювань малоймовірно, але навіщо ж ризикувати …

З урахуванням цього, створюються суміші, що послідовно змінюють один одного. Зарубіжні виробники в основному пішли по шляху, який розділяє харчування на 2 етапи – до і після 6-ти місяців. Стандартна суміш, все той же “Нан”, і подальша формула – “Нан-2” – для тих, кому за 6. Очевидно, що в другому «Нан» здійснена відповідна корекція складу. Вітчизняні виробники пішли дещо іншим шляхом, по мені, – так цілком раціональним – “Малятко” до 2-х місяців, “Малюк” – після 2-х місяців.

Отже, нам 4 місяці. І дитя дуже-дуже шкода, тому, що воно їсть одну “ріденьку суміш”. Вже і не важливо, що росте і розвивається дитя нормально, що немає у нього особливих проблем. Просто вже дуже хочеться, щоб був як усі … Що ми можемо запропонувати краще, ніж суміш? Дамо кефір, або овочевий суп, або вівсяну кашку на молоці? Але в будь-якому з перерахованих продуктів не буде всього того, що є в адаптованій суміші – це абсолютно однозначно. Отже, ми замінимо кілька годувань, та плюс до цього почнемо годувати дитя вітамінами, щоб виключити дефіцит – якого вітаміну, наскільки виражений дефіцит цього ми знати не будемо, але давати будемо, – не дивно в цьому зв’язку, що в моїй повсякденній практиці гіпервітамінозу зустрічаються набагато частіше, ніж гіповітаміноз.

Чому ж все-таки нам в голову постійно приходить думка, що до суміші обов’язково (!) Треба щось додавати. По-перше, тому що, як Ви пишите “так, там є всі необхідні вітаміни і мікроелементи, але ж якщо дорослого годувати одними вітамінами в капсулах, то він якщо і проживе, то недовго …”. Але ж ми вже відзначили, що там ГОЛОВНЕ це все-таки не вітаміни, а білки, жири вуглеводи. По-друге, в нашій свідомості міцно вкоренилася впевненість у тому, що різноманітне харчування – це корисне і здорове харчування. І, за цією логікою, не можна бути здоровим, вживаючи одну суміш. Це величезний обман.

Кит, який важить 100 тонн, їсть один планктон, раціон більшості біологічних видів дуже вузький і людина не виняток,  третє, всі ці численні гарні-прегарні баночки-пакетики-коробочки дозволяють нам матеріально реалізувати свою любов, адже нам нічого для малюка не шкода . І, нарешті, в четвертих, ми постійно чуємо про необхідність соків, пюре, різноманітності харчування і не можемо зрозуміти, що всі вищезгадані баночки-коробочки це багатомільярдний бізнес, та що ж тут коментувати?

Я спостерігав більше сотні дітей, яким батьки не могли до року дати нічого, крім адаптованої суміші – все інше викликало алергію. Страждали, головним чином, батьки, оскільки на рості і розвитку дитини це не відбивалося абсолютно, та й не могло відбитися, бо якщо батьки можуть дозволити придбати для своєї дитини якісну адаптовану суміш, то вони ж (батьки) повинні віддавати собі звіт в тому, що ця суміш явно краще, корисніше, безпечніше будь-якого супу, будь каші, будь пюре. І відповісти на питання “чому все-таки штучникам рекомендується раніше починати давати прикорм, в чому різниця, якщо гарна суміш максимально наближена до материнського молока?” я не можу, бо з такою точкою зору абсолютно не згоден.

Краще б ми міркували так: дитина не бачить нормальної їжі – материнського молока. Отримує якийсь сурогат, нібито молоко замінює, але це краще з того, що ми можемо йому запропонувати. Так давайте подовше будемо давати йому одну лише гарну суміш, щоб не посилювати “ненормальність” харчування ще й експериментами. А “живі вітаміни” це не казка, – казки адже добрі. Це все той же бізнес, мільйони зелених папірців, якими ми ставимо жирні галочки на власній совісті, ящиками закуповуючи спочатку живі вітаміни, потім Лінекс-бактісубтіли, трохи пізніше тавегілом-супрастин і т.д. Всього доброго. Дуже сподіваюся, що моя аргументація здасться Вам переконливою.

 

Комаровський Євген Олегович.