Ах, як часто у нас ставлять цей «діагноз» горе-фахівці з лактації! Як матусі його бояться – бо думають, що впоратися з цим у них напевно не вийде… Давайте спробуємо розібратися, звідки це береться… Почну з того, що цей лячний діагноз можуть у нас поставити при різних ситуаціях, і, відповідно, кожна історія вимагає різних підходів до вирішення.
Історія № 1
«У мене немає молока!» Одразу після народження дитини деякі медпрацівники поспішають обізвати маму «немолочною», тому що у неї немає молока.
Запам´ятовуємо: у перші дні після пологів У ВСІХ ССАВЦІВ (а ми з вами належимо саме до цього класу тварин!) Молока немає! Тому що у всіх обов´язково є молозиво! Це перше харчування для наших малюків синтезується в грудях ще під час вагітності, і на час появи дитини на світ готове до вживання. І цінність молозива обчислюється не в грамах (їх дійсно мало!), а в справді чарівному і незамінному складі. Молозиво настільки калорійне, що його дитині вистачає! І проблеми тут немає. А для того, щоб молоко потім прийшло, і в достатній кількості – дитині треба частіше і довше давати смоктати груди. Зазвичай діти цим і займаються за власною ініціативою.
Історія № 2
«Молоко прийшло, але не бризкає з грудей» . Така ситуація теж може отримати назву «немолочної мами». І це взагалі може бути не проблемою! Молоко бризкає в усі сторони тільки у тих жінок, у яких сфінктери на сосках слабкі, не тримають «вихід» з грудей! У тих, хто має міцні сфінктери, молоко просто так не випливає. Ну а якщо молоко дійсно виділяється з трудом, то це не від того, що його мало, а від того, що мало гормону окситоцину, який розкриває молочні протоки, щоб молоко могло вийти. Найбільш згубну дію на вироблення окситоцину мають… мамині нерви! Тобто, чим більше жінка преймається з будь-якого приводу – тим гірше може у неї виходити молоко. Треба заспокоїтися, розслабитися, зробити легкий приємний масаж, подумати про любов до малюка – і все налагоджується!
Історія № 3
«Молоко синеньке-поганеньке» (і, як наслідок – ідея «молоко треба жирнити»!). Почнемо з того, що людське молоко відрізняється за виглядом від того, що ми звикли називати «молоком» (а саме – куплене в магазині, і… воно вже не зовсім молоко, якщо бути чесним). Тому вигляд нашого молока в стаканчику вельми незвичний для очей. І, якщо воно виглядає рідкуватим і синюватим – це не означає, що молоко погане. У кожної матері виробляється молоко НАЙКРАЩЕ для її дитини, а ріденький вид має так зване «переднє» молоко, що йде на самому початку годування. І це молоко є для дитини питвом – воно дійсно нежирне, але зате має в своєму складі багато вуглеводів.
Історія № 4
«Дитина дуже неспокійна, постійно вимагає груди і хоче жити тільки з ними». Ну, можна сказати, нормальна поведінка для маленького! Годування грудьми для дитини – це не тільки їжа! Це ще комфорт, заспокоєння, безпека. Тому мама і груди такі важливі на початку життя! Ну а ще дитина може турбуватися не тільки через молоко. У неї бувають і інші причини, щоб бути «напруженою», і, чим більше мама даватиме їй груди – тим краще вона буде заспокоюватися, а молока у мами буде ставати ще більше! Адже у виробленні молока є закономірний процес: чим більше молока з грудей забрали, тим більше його виробиться.
Історія № 5
«Дитина погано набирає у вазі» . Діти, що харчуються тільки грудьми, дуже по-різному можуть набирати у вазі: хтось росте, як «на дріжджах», а хтось повільно, і вони мають право рости не так, як у графіку записано! Головне, щоб при цьому малюк добре себе почував, їв, спав, ходив у туалет, був бадьорий і веселий – тоді у нас з дитиною точно все чудово. Ну а якщо недобір ваги супроводжується його млявістю, частим плачем і зеленим рідким стільцем з багатою піною, то це, швидше за все, означає, що його неправильно годують: або в нього неправильне захоплення соска, і він не вміє захоплювати груди глибоко, щоб добре з них зціджувати молоко, або груди йому дають ненадовго (ще одна «шкідлива» рекомендація: годувати не довше 10 хвилин). У такому випадку дитина недоїдає, та ще й отримує тільки порцію того самого «переднього» молока, а «заднього», жирного і поживного, не встигає отримати. Можливо, треба за допомогою фахівця з лактації, навчитися правильно прикладати дитину до грудей, і давати їй можливість смоктати стільки, скільки їй буде потрібно. По мірі «наїдання» у дитини буде рости відчуття насичення, і вона сама відпустить груди.
Історія № 6
«Не виходить зцідити з грудей багато». Почнемо зі здорового питання: Навіщо? Щоб перевірити? Просто задовольнити свою цікавість? Для початку ще раз нагадаю: цінність материнського молока в грамах обчислити неможливо! У ньому такий склад, що сучасна наука багато чого ще не знає: що це і навіщо? То чи варто таку важливу справу, як годування дитини грудьми, довіряти мірному стаканчику? Та й зцідити не завжди виходить, тому що мами часто невірно підходять до самого процесу: груди напружені, та й мама сама теж – вона ж «перевірку» проходить! Окситоцин не виділився (він виділяється при стимуляції зони соска). Смикають тільки за сосок, а так багато молока дістати неможливо, треба здавлювати зону ареоли – темного кружечка на грудях. А в іншому, зціджувати молоко тільки для того, щоб перевірити, скільки його – немає сенсу. Хоча б ще й тому, що у нас найкращий «цідитель» – дитина, вона може дістати собі молока, скільки треба. І саме після її впливу на груди добре виробляється пролактин – гормон, який «робить» молоко.
Історія № 7
«У мене мама була немолочною, значить, і я…» . Мені хочеться запитати: а мама знала все те, що написано вище? Напевно ні – тому що цьому не вчили! А ще: гаразд, мама мало годувала. А бабуся? Прабабуся? Адже має ж хтось бутив у сім´ї, хто годував грудьми своїх дітей! Інакше ми б з вами тут не жили зараз. А раз хтось годував – то й благополучна спадковість теж є! Мало того – цій спадковості багато сотень років, а неблагополучній – максимум два-три покоління. Неправда, що дочка в лактації повністю наслідує історію своєї матері! Вироблення молока – процес гормональний, а вироблення гормонів в першу чергу залежить від того, що у жінки в голові. Саме тому ніколи неможливо достовірно заздалегідь сказати жінці, що вона годувати не зможе – бо “у голову” зазирнути не так просто! Дійсно не завжди можуть годувати жінки з важкими гормональними порушеннями (а вони й завагітніти, і виносити, і народити, як правило, без допомоги медикаментів не можуть!) А ще: жінки голодуючі. Але й у них молоко довго виробляється, до того часу, коли скоро самому організму зовсім стане погано – тільки після цього включаються процеси, що зупиняють лактацію. Так що, якщо мама не голодує і не має сильних гормональних порушень – все повинно вийти.
Дійсно недолік молока, так звану гіполактацію, встановити можна, тільки маючи три прикмети разом: неспокійну дитину, яка постійно висить на грудях, малий набір нею ваги і, так звана, «мала кількість пописів» – «тест на мокрі пелюшки». Якщо дитина мочиться менше 8 разів на добу, і сеча при цьому має колір і різкий смердючий запах – то дитина сильно недоїдає. Тут, перш ніж робити різні заходи щодо посилення лактації (пити трави, робити фізкультуру і теплові процедури), дуже важливо мамі насамперед розібратися з психологічними причинами: чому вона не в стані вигодувати свого малюка? Дуже часто такими причинами виявляються: жорстка і неласкава поведінка матері, брак материнської турботи – це викликає погане вироблення пролактину, і у мами дійсно мало молока. Тут треба змінювати поведінку. Треба розібратися з причинами і побудувати правильну мотивацію, щоб мама зрозуміла, чим годівля грудьми добра і для неї теж! Тільки в такому випадку, коли «прочищені мізки», лактація налагоджується і мама годує довго і з задоволенням. І тоді ніхто вже її не назве «немолочною мамою»!
Додати коментар