Грудне вигодовування

Протипоказання до годування дитини грудьми

ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ГОДУВАННЯ ДИТИНИ ГРУДЬМИ

Існують абсолютні і відносні протbпоказання до годування дитини грудьми.

Абсолютними протипоказаннями до першого прикладання новонародженої дитини до грудей є важкі порушення мозкового кровообігу із загрозою внутршньочерепного крововиливу, гемолітична хвороба внаслідок антигенної несумісності еритроцитів за ВЬ-чинником або системи АВО (у перші 7—10 днів життя), глибока недоношеність (за відсутності ковтального і смоктального рефлексів), важкі форми респіраторних розладів і деякі інші важкі захворювання новонародених. Таких дітей годують зцідженим молоком, а у разіи гемолітичної хвороби — молоком інших жінок. Разом з вищепереліченими захворюваннями, новонароджену дитину не рекомендують годувати грудьми і у разіи деяких важких захворюваннях матері. До них відносяться:

1)         захворювання нирок з нирковою недостатністю;

2)         вроджені і придбані вади серця, ендо- і міокардит з серцево-судинною недостатністю;

3)         важкі форми хвороб крові і кровотворного апарату;

4)         виражені форми базедової хвороби;

5)         злоякісні пухлини;

6)         гострі психічні захворювання.

Вся решта захворювань матері є відносними протипоказаннями до годування.

Зупинимося на деяких з них.

1.         Активні форми туберкульозу у матері: дитину необхідно з моменту народження відділити від матері і видалити з домашньої обстановки на 1,5—2 міс. Цей термін необхідний для того, щоб у дитини після протитуберкульозної вакцинації виробився імунітет. Годують зцідженим молоком.

2.         Сифіліс: як правило, зараження сифілісом не є перепоною до годування своєї дитини. Якщо ж зараження відбулося після 6—7 міс вагітності і дитина народився без ознак сифілісу, необхідно заборонити годування.

3.         Висипний і поворотний тифи: у важких випадках припинити, у разі легких можна продовжувати годування за умови бездоганної дезинсекції.

4.         Черевний тиф і паратифи, дизентерія: у важких випадках тимчасово припинити; у разі легких форм перебігу — годувати дитину прокип’яченим зцідженим молоком.

5.         Натуральна віспа: припинити годування тимчасово, але продовжувати зціджувати молоко.

6.         Кір, вітряна віспа: продовжувати годування з одночасною імунізацією дитини (гамма-глобуліном).

7.         У разі сибірської язви, правцю — припинити годування.

8.         У разі ангіни, грипу, запалення легенів — годування продовжувати. Годуватив масці, поза годуванням забезпечити окреме перебування дитини.

Утрудненнядо вигодовування з боку дитини.

Незарощення губи і твердого неба.

З цим дефектом розвитку діти звичайно пристосовуються до акту смоктання. В іншому разі призначають годування з ложечки або через зонд.

Прогнатизм (стан неправильного прикусу: коли нижня щелепа або мала, або, навпаки, дуже велика — передній і задній прогнатизм).

Звичайно діти пристосовуються до акту смоктання; В іншому разі призначають годування з ложечки або через зонд.

Молочниця — грибкове захворювання порожнини рота. Молочниця є тимчасовим утрудненням до годування, що потребує негайного та інтенсивного лікування.

Коротка вуздечка язика не є утрудненням до акту смоктання. Нежить у дитини звичайно значно утруднює акт смоктання, оскільки дитина перших місяців життя дихає виключно носом (великий язик фактично повністю закриває порожнину рота і відтискує епіглотіс).

Непереносимість жіночого молока теж іноді зустрічається. Клінічно, зазвичай, вона проявляється диспептичними розладами. Останніми роками вдалося встановити, що в основі випадків непереносимості лежать порушення в перетравлюванні та резорбції лактози жіночого молока. У цих випадках на поверхні ворсинок епітеліальних клітин слизовтої оболонки тонкого кишковика відсутній фермент лактаза, внаслідок чого не відбувається розщеплення лактозаи до моносахаридів (глюкоза і галактози) і вона затримується у вмісті кишковика. Молочнокисла ферментація під впливом бактерій (анаеробне гліколітичне розщеплення до молочної кислоти) і осмотичний, зв’язуючий воду, ефект лактози є причиною диспептичних явищ. Лактозурія не виникає, оскільки відсутня резорбція лактози клітинами слизової оболонки кишовика. В таких випадках доводиться переводити дітей на годування сумішами, що містять мальтозу і сахарозу замість лактози.