Малюк після 1 року

Як виховати із сина справжнього чоловіка: поради батькам

Всі жінки, звичайно, хочуть знайти такого чоловіка, до якого буде повністю застосовно визначення “справжній”. Однак справжні чоловіки не з’являються самі по собі. Характер, ставлення до життя, ставлення до жінок – все це закладається в маленького хлопчика батьками. Так як же виховати такого чоловіка, про якого буде мріяти кожна жінка?

Маленький мій синочку

Ви берете свого малюка на руки і розумієте, що весь ваш світ відтепер укладений в ньому, такому безпорадному, ніжному і беззахисному. Вам хочеться пригорнути його до себе і ніколи не відпускати – адже його можуть образити, поранити, поставитися до нього не так, як вам хотілося б. Але час іде, малюк підростає й поступово перестає повністю належати вам. Він вчиться сміятися, ходити, говорити, у нього з’являються якісь бажання, які можуть йти врозріз з вашими. Ви перестаєте повністю його контролювати, як би вам цього не хотілося. У перші місяці малюк дійсно сильно потребує вашої уваги, але не варто його вважати своєю власністю на все життя.

Вам варто чітко усвідомити, що ваша любов ніяк нашкодити йому не може, не можна когось любити “занадто сильно”, а ось надмірна турбота, нав’язування своєї опіки і дійсно можуть бути некорисні. Зрозумійте, що у вашої дитини має бути свій простір і можливість побути якийсь час на самоті.

Мама, тато, я

Дітей не можна ставити перед складним вибором, запитуючи у них, кого вони люблять сильніше – маму чи тата. Так вважають фахівці-психологи. Зазвичай дитина частіше перебуває з вами, а тата бачить по вихідним (так як батько багато працює) і в ті рідкісні хвилини, коли тато допомагає вам з малюком. Ви годуєте дитину, одягаєте, купаєте, міняєте їй памперси і так далі, і так далі. Тато теж може в цьому брати участь, але набагато рідше. Проте час йде, і ось уже ваш малюк все більше і більше хоче грати з батьком, а ви ловите себе на тому, що починаєте ревнувати. Але якщо ваша мета – виростити справжнього чоловіка, то такі відносини батька з сином варто тільки всіляко заохочувати і сприяти їм. Важливо, щоб частину часу син і тато проводили без вас і займалися лише своїми, чоловічими справами і чоловічими розмовами. Татові ж варто утриматися від менторського тону і більше розповідати синові про життя на прикладах з власного дитинства і юності.

Копірка

Як правило, діти наслідують оточуючих. І в першу чергу, звичайно, маму і тата. Будь ласка, пам’ятайте про це, коли вам захочеться висловити чоловікові чергову претензію. Ваші образи на адресу батька дитини можуть сильно травмувати малюка. Звичайно, немає ідеальних сімей, де взагалі ніколи не буває сварок, але важливо завжди пам’ятати про маленьку людину, про те, що малюк постійно бачить вас і ваша поведінка матиме неабиякий вплив на його майбутнє життя. Бачачи максимум турботи, що проявляється батьками у відношенні один одного, дитина візьме це за основу відносин з оточуючими.

Не забороняйте чоловікам плакати

Не варто карати сина за сльози, порівнюючи його з дівчатками. Це накладе поганий відбиток: у подальшому ваш син почне сприймати сльози (і жіночі в тому числі) як щось соромне, властиве тільки слабакам. Нам же не подобається, коли чоловік презирливо ставиться до наших сліз! Так що, поки чоловік маленький, нехай плаче. А робити з нього чоловіка можна за допомогою зовсім інших способів: нехай допоможе вам донести покупки з магазину, навчіть його поступатися місцем пенсіонерам в метро – все це набагато важливіше.

Про важливість похвали

Зазвичай хлопчиків прийнято виховувати в строгості. Це дівчаток прийнято хвалити, а хлопчик повинен стримувати емоції. На виході ми отримуємо вкрай неемоційних чоловіків, і дивуємося – чому цей чурбан нічого не відчуває в ситуації, коли у вас вже давно очі на мокрому місці?!

Не варто позбавляти сина емоцій. Хваліть його, заохочуйте, нехай він бачить, наскільки важливі для вас його навіть найдрібніші досягнення. Будьте більш близькі з сином – радьтеся, просіть вибачення, якщо не праві, малюк повинен навчитися співпереживанню, відчути, що він і його думка важливі для вас, що проявляти емоції не соромно.

Про тілесні покарання

Через три роки після народження маленький чоловічок починає розуміти, що він – абсолютно окрема особистість, у якої є свої інтереси, бажання, і має бути свій простір. Це перший перехідний вік вашого малюка, і в цей період він може виводити вас із себе своєю норовливістю, істериками, капризами й іншими проявами перехідного віку. Якщо не звертати на це ніякої уваги, то малюк зрозуміє, що ви нічого не можете зробити, і далі буде тільки гірше. Однак тілесні покарання за допомогою ременя, та й просто несильні шльопанці – погане рішення. Краще спокійно поговорити з дитиною і пояснити, чим загрожує її погана поведінка. Наприклад, поясніть малюкові, що якщо він буде хуліганити і наступного разу, то не зможе подивитися улюблену передачу по телевізору або буде позбавлений солодкого.

Про хлоп’ячі бійки

Хлоп’яча бійка – подія звичайна і цілком нормальна. Однак якщо ваш син б’ється занадто часто, завжди лізе на рожен, веде себе агресивно, то вам варто задуматися. Негативні емоції обов’язково повинні знаходити вхід, однак краще, якщо це будуть не бійки. Активні ігри та спортивні секції можуть допомогти вашому малюку витрачати свою невгамовну енергію з набагато більшою користю. Або хай краще б’ється вдома з татом, граючи в індіанців, ніж всерйоз влаштовує вуличні бої з дворовими приятелями.

Про страхи

Бояться, звичайно, не тільки діти. У дорослих страхів є нітрохи не менше, а, може, навіть і більше. Однак дитячі страхи здаються нам безглуздими. Хіба можна всерйоз боятися Бабу Ягу або темряви? Однак якими б смішними не здавалися вам боязні вашої дитини, ні в якому разі не смійтеся над сином. Закривати очі і робити вигляд, що ніяких страхів у дитини немає, теж не варто. Частина саме цих дитячих “смішних” страхів з віком переростає в серйозні фобії, якщо на них не звертати уваги.

Боротися з дитячими страхами краще всього таким способом: попросіть сина намалювати те, чого він боїться, тільки в смішному вигляді. Обговоріть те, що вийшло, посмійтеся разом. Добре також поділитися з дитиною своїми дитячими страхами, на власному прикладі демонструючи, що страхи можна перемогти.

Про замазур

Ніколи не варто тиснути на сина, вимагаючи стерильної акуратності, інакше брудний одяг буде асоціюватися у нього з порушенням правил, і він буде бруднити його тільки з почуття протиріччя. Також не варто постійно критикувати дитину – не щепіть їй зайвих комплексів!

Обов’язково просіть дитину допомагати вам по дому – не варто оберігати її від таких нескладних дій, як розміщення по місцях іграшок або викидання обгортки від цукерки не на підлогу, а в сміттєву корзину. Крім того, необхідно з самого раннього дитинства привчати дитину мити руки, чистити зуби і взагалі дотримуватися гігієни.

Загалом, дуже важливо розуміти із самого початку: ви ростите сина не для себе. Якщо ви будете сподіватися, що він все життя буде поруч з вами, виконуючи ваші бажання, то в майбутньому ви відчуєте сильне розчарування. Змиріться заздалегідь і нехай найкращою похвалою для вас будуть слова подяки від подруги вашого сина за те, що ви виховали справжнього чоловіка.

 

За матеріалами woman.delfi.ua