Поради лікарів

Чим небезпечний нежить?

Нежить або риніт – запалення слизової оболонки носа, досить поширене у дітей і, на перший погляд, невинне захворювання. Однак, що стосується останнього, то це не зовсім так. Порожнина носа є «вхідними воротами» дихальних шляхів, через які проходить повітря під час вдиху-видиху. Крім того, це потужна, багата на нервові закінчення зона, пов’язана з різними органами і системами, саме тому організм дитини негативно реагує навіть на самі незначні порушення фізіологічних функцій носа. У разі виникнення захворювання вражаються відразу обидва носові ходи. З’являється відчуття сухості і печії в носі, чхання, шкрябання в горлі. Можуть виникнути головний біль, слабкість, млявість. Через 1-2 дні з’являються рясні виділення з носа, спочатку рідкі і прозорі, потім більш густі, жовто-зеленого кольору. Температура тіла підвищується до субфебрильних цифр (37,2-37,5°С). Слизова оболонка носа розбухає, утруднюючи дихання, зникає нюх, погіршується сприйняття смаку. В деяких випадках приєднуються сльозотеча, шум і відчуття закладеності вух. Розвиток нежиті у новонароджених і грудних дітей має свої особливості. Носові ходи у малят дуже вузькі, тому навіть незначний набряк слизової оболонки веде до порушення дихання через ніс, що в свою чергу ускладнює годування, тому що саме під час смоктання грудей дитина змушена періодично дихати через рот. Це призводить до неспокою, погіршення сну, недоїдання, внаслідок чого малюк може схуднути. Під час сну у таких дітей з’являються напади задухи, а дихання через рот сприяє поширенню захворювання на нижні ділянки дихальних шляхів.

Причини і механізми нежитю

Нежить може бути як інфекційного, так і неінфекційного походження (наприклад, знаходження чужорідного тіла (намистинки, кульки) в носовому ході теж провокує виділення з носа). Інфекційна складова виникнення нежиті у дітей, як і у дорослих, домінує серед інших причин хвороби. Найбільш часто нежить викликають віруси, що провокують гостру респіраторну вірусну інфекцію (ГРВІ), у тому числі і грип. Потрапляючи з повітрям на слизову оболонку носа, віруси проникають до поверхневих клітин, що мають війки, і там розвиваються протягом 1-3 днів. У нормі вії роблять коливальні рухи, завдяки чому і відбувається механічне очищення носа від чужорідних агентів, що оберігає організм від можливого зараження мікробами. Віруси порушують цілісність слизової оболонки дихальних шляхів внаслідок чого вона стає більш проникною. Створюються умови для приєднання ще й бактеріальної інфекції, що є причиною ускладнень нежитю. Під час нежиті, крім слизової оболонки носа, може уражуватись і слизова оболонка придаткових носових пазух, а також середнього вуха. Найбільш часто риніт спостерігається в періоди різких температурних коливань, що пов’язано зі зміною заразливої здатності мікробів і з фактором переохолодження. Особливо виражена реакція слизової оболонки порожнини носа спостерігається у разі переохолодження стоп. Це пояснюється наявністю рефлекторних зв’язків між стопами і носом. Іншими причинами нежиті (неінфекційними) можуть бути травми слизової оболонки носа чужорідними тілами, вплив шкідливих факторів навколишнього середовища (пил, дим, речовини з їдким запахом тощо), алергія. У кожному разі виникають умови, за яких слизова носа легко інфікується, реагуючи на інфікування запаленням.

Стадії захворювання

Перша стадія (рефлекторна) розвивається швидко, триває кілька годин. Слизова оболонка різко блідне за рахунок звуження судин, відзначається сухість, печія в порожнині носа, багаторазове чхання. Друга стадія (катаральна) триває 2-3 дні. Відбувається розширення судин, почервоніння слизової і набряк носових раковин. Відзначається утруднене носове дихання, у разі вірусного інфікування рясні прозорі водянисті виділення з носа, зниження нюху, сльозотеча, закладеність вух і гугнявий відтінок голосу. Слизова оболонка носа має яскраво-червоний колір. Початок третьої стадії пов’язаний з приєднанням бактеріального запалення. Загальний стан поліпшується, поступово відновлюються носове дихання і нюх, але виділення з носа стають жовтого або зеленого кольору і більш густої консистенції. Колір слизової оболонки носа поступово наближається до нормального, і просвіт носових ходів поступово розширюється. Весь цикл хвороби завершується за 7-10 днів. Окремі стадії можуть бути більш або менш вираженими, або повністю відсутніми в тому випадку, якщо не настає вірусного або бактеріального інфікування. У ряді випадків, за наявності доброго імунітету та вчасно розпочатому лікуванню одужання можливе вже за 2-3 дні, у разі ж  ослабленого стану захисних сил організму та несвоєчасного і недостатнього лікування риніт може затягнутися до 3-4 тижнів, перейти в хронічну форму або призвести до розвитку ускладнень.

Чим небезпечний нежить?

Ніс виконує дихальну, нюхову, захисну, і резонаторну (мовну) функції. Нежить, що супроводжується порушенням перерахованих функцій, може привести до серйозних змін в стані організму. Будь-яке тривале (протягом декількох місяців або років) порушення дихання через ніс в дитячому віці змінює процес формування лицьового скелета і грудної клітини, що, в свою чергу, веде до порушення кисневого обміну, порушення роботи дихальної та серцево-судинної систем. Страждає загальний фізичний розвиток дитини, вона швидше втомлюється, порушується сон. Може знижуватися пам’ять, виникати неуважність, нездатність зосередити увагу на чому-небудь. Оскільки порушується робота війок, що спрямована на видалення сторонніх мікрочастинок, порушується і видалення потенційних алергенів: пилку рослин, частинок вовни тварин, хімічних речовин, що вживаються в побуті. У зв’язку з цим зростає ймовірність розвитку у дитини алергічних захворювань. Розвиток запального процесу в порожнині носа здатний викликати загострення хронічних захворювань дитини, наприклад, захворювань нирок, бронхіальної астми тощо.

Про діагностику і лікування нежитю читайте у наступному повідомленні.