Скоро настане весна, яскравіше буде світити сонце, заспівають птахи, і рослини пробудяться від зимової сплячки. Вже в кінці березня і початку квітня почнеться сезон активного цвітіння рослин – палінації. Прекрасний час для всіх людей, крім хворих на поліноз. Навесні починається сезонне загострення цього захворювання.
До полінозу (від англійського « Pollen » – Пилок), відноситься група захворювань, в основі яких лежать алергічні реакції на пилок вітрозапилюваних (анемофільних) рослин. Це широко розповсюджені дерева і трави. Сезон загострення полінозу починається у весняні місяці, коли в повітрі у великій кількості з’являється пилок листяних дерев (вільхи, ліщини, бука, дуба, в’яза, берези, клена). Пік їх цвітіння в середній смузі Росії зазвичай припадає на квітень-травень. У червні і липні цвітуть злакові трави (тонконіг, мітлиця, тимофіївка, їжака збірна, жито, ячмінь, пшениця, райграс, ковила, лисохвіст), в серпні і вересні – складноцвіті і мареві (лобода, амброзія, полин).
Типовим проявом полінозує алергічний рінокон’юнктівіт (Сверблять очі, ніс, з’являються рясні водянисті виділення з носа, закладеність носа, напади чхання). Пилок рослин має досить великий розмір і рідко потрапляє до нижніх дихальних шляхів, тому пилкова бронхіальна астма це рідкість, але все ж таке захворювання теж виникає. Ще рідше пилок викликає появу або загострення шкірних симптомів алергії – кропив’янки або атопічного дерматиту.
Хворі на поліноз гірше себе почувають на відкритому повітрі за ясної, сухої та вітряної погоди, коли кількість пилкових зерен в повітрі є максимальною. Перед грозами повітряні потоки і пориви вітру піднімають пилок, що лежить на землі, збільшуючи його концентрацію в 10-12 разів. Після дощу, навпаки, виникає полегшення, пов’язане з тим, що пилок прибивається краплями дощу до землі.
Як і у разі інших алергічних захворювань, вираженість загострення полінозу прямо пов’язана з контактом з причинним алергеном.
Як можна уникнути попадання пилку на слизові оболонки та шкіру?
Найкраще на час палінації виїхати і змінити кліматичну зону, вибравши для інший район для тимчасового проживання узбережжя моря, гори. Якщо ж це неможливо, то необхідно в дні цвітіння намагатися рідше бувати на вулиці, частіше вмиватися,не ходити вдома у «вуличному» одязі, бути акуратним з провітрюванням приміщення (пилок може через вікна потрапляти в оселі і ставати компонентом домашнього пилу).
Крім реакції на сам пилок, у 40-70% дітей молодшого віку, хворих на поліноз (частіше за дорослих і дітейстаршого віку) можуть відзначатися алергічні реакції на алергени різних фруктів і овочів. Найбільш типовим проявом таких реакцій є, так званий «синдром оральної алергії», коли виникає свербіж, поколювання та набряк губ, язика, піднебіння, глотки, іноді з’являється відчуття свербіння у вухах, відчуття “грудки в горлі”. Характерним є виникнення синдрому оральної алергії у разі вживанні в їжу сирих фруктів, овочів, горіхів або фруктових соків, у той час як, термічно оброблені фрукти та овочі почасти не викликають у таких хворих жодних клінічних проявів алергії.
Крім синдрому оральної алергії харчова алергія на овочі та фрукти проявляється реакціями з боку верхніх (ринорея, свербіж крил носа, напади чхання, закладеність носа) і нижніх (кашель, бронхоспазм) дихальних шляхів. Можуть також виникати гостра кропив’янка і набряк Квінке Симптоми виникають швидко (протягом декількох хвилин після їжі).
Блювота, діарея та інші симптоми ураження шлунково-кишкового тракту, найбільш характерні для харчової алергії на молочні продукти, рибу, яйця, зазвичай, не є частим проявом алергічних реакцій на рослинну їжу у хворих на поліноз.
Контактна кропив’янка у хворих на поліноз (часто в поєднанні з респіраторними симптомами) може з’явитися під час приготування салатів, чищення овочів і у разі контакту з таким продуктом рослинного походження, як латекс.
Самим грізним проявом перехресної сенсибілізації є анафілактичні реакції, хоча вони зустрічаються набагато рідше, ніж у разі харчової алергії, не обумовленої перехресними реакціями на аероалергени.
У хворих, які реагують на пилок дерев, найбільш часто харчову алергію можуть викликати горіхи, морква, селера, петрушка, яблуко, вишня, слива, персик, абрикос, черешня.
У хворих з алергією на пилок злаків -хлібобулочні вироби, хлібний квас, вівсяна крупа, кава, какао.
У хворих з алергією на пилок бур’янистих трав – томат, селера, диня, кавун, кабачок, баклажан, гірчиця, соняшникова олія, халва, кмин, червоний і чорний перець.
Прояви алергії до харчових алергенів рослинного походження є наслідком сенсибілізації до пилку. Розвиток алергії у великій мірі залежить від таксономічної приналежності пилку, що викликає у хворого клініку полінозу.
У хворих з алергією до пилку дерев і складноцвітих трав перехресні алергічні реакції з фруктами і овочами виникають частіше, ніж у пацієнтів, сенсибілізованих тільки до пилку злакових трав. В основі цього феномена лежить перехресна реактивність, обумовлена наявністю в рослинах білків-алергенів, що мають схожість амінокислотної послідовності і просторової конфігурації молекул.
Розвиток молекулярної біології і поява нових методів ідентифікації білкових молекул в останні десятиліття дозволили отримати інформацію про структурні і функціональні властивості рослинних алергенів.
З’ясувалось, що багато з них є так званими патогенетичними білками, що синтезуються в рослинах під впливом стресових ситуацій, таких як інфекція, ультрафіолетове опромінення, вплив хімічних та екологічних факторів, механічного пошкодження. У деяких тканинах і органах рослин, що особливо часто піддаються впливу стресових факторів, наприклад, пилок або плоди, накопичення такихпатогенетичних білків особливо висока.
Велике значення для діагностики алергічних реакцій на білки рослинного походження має ретельно зібраний анамнез. Зазвичай хворі самі вказують на ті харчові продукти, які викликали у них будь-які симптоми алергії. Враховуючи те, що реакції на фрукти та овочі відбуваються буквально протягом декількох хвилин після вживання їх в їжу, визначення причинно значимого алергену не викликає труднощів.
Обстеження хворих з сенсибілізацією до алергенів рослинного походження включає шкірне тестування, виявлення імуноглобулінів класу Е до пилкових і харчових алергенів і провокаційні проби.
Як і для всіх інших видів харчової алергії, найважливіше значення в лікуванні сенсибілізації до фруктів і овочів має дієта. Ретельно проведені діагностичні процедури та знання щодо можливих перехресних реакцій сприяють призначенням адекватної елімінаційної дієти та допомагають звести до мінімуму частоту виникнення алергічних реакцій.
Однак, недостатня інформація щодо складу продуктів на упаковці, або вживання в їжу складних гарнірів, салатів навіть у пацієнтів, які ретельно дотримуються рекомендацій, можуть призвести до загострення захворювання.
Слід також пам’ятати щодо того, що прояви перехресної реактивності між алергенами фруктів, овочів і пилку посилюється під час і відразу після сезону цвітіння внаслідок зростання накопичення в організмі кількості специфічних протипилкових антитіл.
