Обмороження – це ушкодження тканин тіла під впливом холоду. Обмороження може настати не тільки в морозну погоду, але і у разі відносно невеликого зниження температури, коли на вулиці сиро, вітряно і людина довго перебуває на відкритому повітрі в промоклому , вологому одязі або взутті.
Особливо легко обморроженню піддаються люди з ослабленим здоров’ям, у разі авітамінозу, захворювань серцево-судинної системи, втрати крові, алкогольного сп’яніння, поранень тощо.
Вплив холоду на організм може викликати як місцеве, так і загальне ураження.
За характером ураження розрізняють чотири ступені обмороження:
– перша ступінь – шкіра блідне, на ураженій ділянці знижується або повністю втрачається чутливість. Після зігрівання з’являються почервоніння і набряк шкіри;
– друга ступінь – шкіра набуває синюшно-багряного відтінку, на ній з’являються пухирі, наповнені прозорою рідиною, що не залишають після себе рубців;
– третя ступінь – пухирі, що утворюються на шкірі, містять кров’янисту рідину. Через декілька діб на їх місці виникають ділянки омертвіння;
– четверта ступінь – уражається не тільки шкіра, але і м’які тканини і навіть кістки. Поступово , з плином часу, відбувається відторгнення омертвілих тканин, загоєння довгострокове, з утворенням рубців.
Перша допомога : у разі обмороження першого ступеня, постраждалу кінцівку потерпілого потрібно зігріти. Робити це можна в теплій воді, температуру якої слід підвищувати поступово, протягом 30-40 хв, до 40°С. У воді віморожену поверхню обережно розтирають доти, поки шкіра не почервоніє і не відновиться її чутливість. Не можна зігрівати потерпілого біля багаття, грубки або відразу у воді високої температури. У разі неможливості зігріти відморожену ділянку у воді її обережно розтирають сухим чистим рушником, м’якою фланелевою тканиною, краще чистими руками з використанням спирту, одеколону, горілки.
У разі обмороження другого ступеня розтирати пошкоджену частину тіла не можна, тому що є небезпека інфікування.
Перша допомога в цих випадках обмежується накладенням стерильної пов’язки, створенням спокою, загальним зігріванням потерпілого.
Треба пам’ятати, що , на відміну від опіків, зміни тканин у разі обмороження, особливо 2-4-го ступенів, проявляються не відразу і, якщо теплові процедури не дають ефекту, тобто не відновлюється чутливість шкіри, шкіра не набуває властивого їй забарвлення, виникають усі підстави запідозрити важке обморроження. У таких випадках постраждалого необхідно терміново доставити до лікувального закладу.
У початковій стадії замерзання розвивається сонливість, рухи потерпілого стають млявими. У разі подальшого зниження температури тіла з’являються сплутаність свідомості, незв’язність мови, галюцинації, втрачається чутливість. В подальшому виникають судоми, потерпілий непритомніє, дихання стає поверхневим, пульс слабкого наповнення. Смерть настає внаслідок зупинки серця. Найчастіше замерзають люди, що засинають на морозі в стані алкогольного сп’яніння.
Перша допомога: замерзаючу людину потрібно внести до теплого приміщення. У разі зупинки дихання і серця негайно приступити до виконання штучної вентиляції легенів і закритого масажу серця. Одночасно почати загальне зігрівання постраждалого.
Якщо порушення дихання і кровообігу немає, допомогу розпочинають з загального зігрівання всіма доступними засобами: у теплій ванні з повільним підвищенням температури води або обережним розтиранням тіла теплою і м’якою тканиною, а краще чистими руками з використанням спирту або горілки. Потерпілому дають випити гарячий чай, каву, молоко.
