Допомога при народженні дитини надається одному з батьків (усиновителю, опікуну), якщо вони постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання і виховання. Підстави та порядок призначення і виплати цієї державної допомоги визначено статтями 10, 11 Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а також постановою Кабінету міністрів від 27.12.2001 р. №1751, до якої вносилися зміни.
Оскільки названі нормативні акти є українськими, то передовсім йдеться про допомогу громадянам України.
Для призначення такої допомоги необхідно, пред’явивши паспорт або інший документ, що посвідчує особу, подати в орган праці та соціального захисту населення такі документи:
1) заяву одного з батьків (усиновителя, опікуна);
2) копію свідоцтва про народження дитини;
3) оригінал довідки, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення допомоги у зв’язку з народженням дитини.
Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) в Україні, але народили дитину під час тимчасового перебування за її межами, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Зокрема, такі документи:
4) довідку про склад сім’ї та копії свідоцтв про народження кожної дитини — якщо йдеться про допомогу на другу або наступну дитину;
5) копію рішення про усиновлення чи встановлення опіки — якщо звертаються усиновителі чи опікуни.
