Питання державної реєстрації народження дитини та визначення її походження регламентуються Цивільним та Сімейними кодексами України, а також Законом України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”.
Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, у випадках передбачених законом, зміна імені, смерть.
Державна реєстрація народження дитини провадиться за місцем народження або за місцем проживання її батьків або одного з них за їх письмовою заявою, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості зареєструвати народження – за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, у якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях у присутності заявника.
Відповідно до ст.144 Сімейного Кодексу України заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов’язані подати протягом одного місяця з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини – не пізніше трьох діб. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладання на батьків дитини відповідальності, установленої законом.
Якщо заява про реєстрацію народження надійшла після закінчення року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то реєстрація народження провадиться в органах РАЦС (посольстві консульській установі України) за місцем проживання дитини на загальних підставах як первинна, але після порядкового номеру зазначається «Реєстрація з пропуском строку».
У цих випадках одночасно подаються документ медичного закладу про народження дитини, медична довідка про стан здоров’я дитини на момент реєстрації народження та документи, що підтверджують походження дитини, а саме: свідоцтво про шлюб батьків, про розірвання шлюбу, про смерть батьків чи одного з них або відповідне рішення суду.
Якщо батьки чи один з них не досягли 18-річного віку, то народження дитини реєструється у звичайному порядку. Згода батьків (опікунів) неповнолітніх батька або матері на реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.
Реєстрація народження провадиться при пред’явленні:
а) документа медичного закладу про народження дитини (перекладеного та легалізованого у встановленому порядку).
У виняткових випадках, при народженні дитини поза медичним закладом,
– довідки лікаря, який подав допомогу при пологах. У разі народження дитини вдома без медичної допомоги факт і час народження повинні бути підтверджені підписом двох свідків, присутніх при пологах, із зазначенням їхніх прізвищ, імен та по батькові, місця проживання і документів, що посвідчують їх особи, у графі» документи, що підтверджують факт народження дитини, а також медичним документом про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (приватного лікаря);
б) паспортних документів, що посвідчують особи батьків (одного з батьків). Якщо документ,що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у даному випадку зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини
в) документа, який є підставою внесення відомостей про батька (свідоцтво про шлюб, заява матері, заява батька про визнання батьківства, спільна заява матері та батька дитини, якщо батьки не перебувають у шлюбі, спільна заява матері та її чоловіка про невизнання чоловіка батьком дитини, спільна заява батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір’ю).
Якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою, то заявник повинен подати паспорт або паспортний документ, що посвідчує його особу.
Батько й мати, які перебувають у шлюбі між собою, записуються батьками дитини в актовому записі про народження за заявою будь-кого з них.
Дружина і чоловік мають право подати спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини. У цьому разі запис про батька робиться за заявою матері.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі медичного документа про народження, виданого закладом охорони здоров’я про народження нею дитини, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини, за спільною заявою батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір’ю.
Спільна заява матері та батька, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана до відділу РАЦС (посольства, консульської установи України) як після, так і до народження дитини. У разі подання такої заяви до народження дитини до неї додається документ медичного закладу про вагітність жінки.
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві.
У цих випадках при складанні актового запису про народження дитини прізвище дитини вказується за прізвищем матері, а по батькові і відомості про батька – відповідно до спільної заяви про визнання батьківства. Якщо батьки (батько) бажають присвоїти дитині прізвище батька, то воно виправляється в актовому записі про народження на підставі вищезазначених документів.
Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, заяви батька про визнання батьківства, спільної заяви батька дитини та чоловіка, який перебуває у шлюбі з її матір’ю, то за заявою матері прізвище батька дитини зазначається за прізвищем матері, а ім’я та по батькові – за бажанням матері.
Якщо реєстрація народження дитини провадиться за заявою іншої особи, а мати дитини на момент її народження у шлюбі не перебувала, то відомості про батьків записуються за вказівкою цієї особи. Надалі при незгоді матері дитини з унесеними в актовий запис про народження відомостями про батька дитини виправлення провадяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів цивільного стану.
Якщо в актовому записі про народження відсутні відомості про батька дитини, то вони можуть бути внесені до нього за письмовою заявою матері, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої дитини в порядку, передбаченому Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів цивільного стану.
Якщо мати, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, при реєстрації народження дитини заявляє, що її чоловік не є батьком дитини, і у зв’язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, то її прохання може бути задоволене тільки за наявності письмової заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини.
Якщо громадянин, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, не може особисто з’явитись до відділу РАГС (дипломатичного представництва чи консульської установи) для подання такої заяви, то його заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена і яка підтверджує, що він не є батьком дитини, може бути подана через представника.
Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.
При різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення суду. У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища – батька чи матері – повинно починатися прізвище дитини.
Припинення шлюбу між батьками не спричиняє зміни прізвища дитини.
Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства, визначається матір’ю дитини.
При реєстрації народження іншою особою ім’я дитини присвоюється за її вказівкою.
При реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.
У разі відсутності при реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння імені спір вирішується судом.
По батькові дитині присвоюється за іменем батька.
Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним з них на вибір батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.
У разі реєстрації народження дитини у громадян, у національній традиції яких немає звичаю зазначати по батькові, в актовому записі та свідоцтві про народження дитини мають записати лише її прізвище та ім’я.
По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
Відомості про дітей, які народилися від шлюбу громадян України з іноземними громадянами або особами без громадянства, уносяться на прохання одного з батьків лише в паспортний документ громадянина України.
Після реєстрації народження батькам дитини видається довідка для виплати допомоги, про що робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника.
