Законом про відпустки передбачено, що одним із видів соціальних відпусток є оплачувана відпустка по вагітності і пологах.
Вона надається на підставі листка непрацездатності згідно в якому фіксується тривалість відпустки залежно від певних обставин, у порядку, встановленому п. 6 Інструкції №455 МОЗ України.
Так, у загальному випадку листок непрацездатності по вагітності і пологах видається за місцем спостереження за вагітною з 30-ти тижнів вагітності на 126 календарних днів (70 к. д. до передбачуваного дня пологів і 56 к. д. — після). Додатково до зазначеної тривалості видається листок непрацездатності на 14 к. д., із загальною тривалістю 140 к. д. (70 к. д. — до пологів; 70 к. д. — після пологів) у разі передчасних або багатоплідних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або у післяродовому періоді на підставі запису в історії пологів та обмінній карті вагітної, засвідченій підписом головного лікаря і печаткою лікувально-профілактичної установи, де відбувалися пологи, за місцем спостереження за вагітною. Виняток у цьому разі становлять жінки, віднесені до 1 — 4 категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Їм листок непрацездатності по вагітності і пологах надається з 27 тижнів вагітності тривалістю 180 к. д. (90 днів на період допологової відпустки і 90 — на період післяпологової відпустки).
Водночас, якщо вагітна не спостерігалася з приводу вагітності до дня пологів, їй листок непрацездатності видається з дня пологів. У цьому разі тривалість післяпологової відпустки становить 56 к. д. у загальному випадку, 70 к. д. — при ускладнених пологах і 90 к. д. — для жінок-чорнобильців.
У разі передчасних пологів до 30 тижнів вагітності і якщо жінка виписується з живою дитиною, листок непрацездатності по вагітності і пологах видається лікувально-профілактичною установою, де відбулися пологи, на 140 к. д., а в разі смерті дитини при таких пологах — на 70 к. д.
Що ж до осіб, які всиновили дитину протягом двох місяців з дня її народження, то лікар жіночої консультації видає листок непрацездатності на термін з дня усиновлення і до закінчення післяродової відпустки з дня народження дитини, зазначеної у свідоцтві про народження, на підставі свідоцтва про народження дитини і рішення суду про її усиновлення.
Звертаємо увагу: якщо жінка, яка чекає дитину, хоче раніше визначеного законодавством терміну припинити роботу, то вона може до відпустки по вагітності і пологах приєднати свою не використану раніше щорічну відпустку.
А якщо працівниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та надає листок непрацездатності по вагітності і пологах, то право на декретну відпустку у неї настає з дня видачі лікарняного незалежно від отримання допомоги по догляду за дитиною (п. 6.12 Інструкції №455). Так само як і у випадках, якщо відпустка по вагітності і пологах надається жінці у період:
1) простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи;
2) щорічної (основної або додаткової) відпустки;
3) відпустки без збереження заробітної плати;
4) додаткової відпустки у зв’язку з навчанням і творчої відпустки, — допомога по вагітності і пологах надається з дня виникнення права на відпустку по вагітності і пологах.
Писати окремо заяву на декретну відпустку немає потреби. І надання декретної відпустки наказом працедавця не оформляється. Достатньо рішення про призначення матеріального забезпечення, яке приймає комісія (уповноважений) з соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.
Документи для призначення допомоги по вагітності і пологах розглядаються не пізніше ніж за десять днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після винесення відповідного рішення.
Документальне оформлення
Закон України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового […]»
Стаття 25. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Якщо жінка за власним бажанням продовжує працювати, незважаючи на виданий листок непрацездатності по вагітності і пологах, їй за рахунок коштів фонду соцстраху будуть профінансовані лише дні фактичної декретної відпустки. А за період, коли вона працювала, буде виплачено заробітну плату. Чинним законодавством не передбачено одночасної виплати заробітної плати і допомоги по вагітності і пологах за один і той самий період (лист Мінпраці від 18.07.2007 р. №441/020/99-07).
Стаття 31. Документи, необхідні для призначення матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
1. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом – копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом.
Про права і заборони
У разі, коли виробнича потреба змушує працедавця на період перебування робітниці у відпустці по вагітності і пологах прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади, статтею 23 КЗпП передбачено укладення із новоприйнятим працівником трудового договору на певний строк — строкового трудового договору.
Укладення строкового трудового договору оформляється наказом або розпорядженням працедавця про зарахування працівника на роботу із зазначенням строку трудового договору (у цьому випадку — «на час перебування основної робітниці у відпустці по вагітності і пологах»).
На підставі наказу до трудової книжки вноситься запис про прийняття на роботу (про строковий характер трудового договору в трудовій книжці не пишеться). Коли укладений строковий трудовий договір закінчується, працівника звільняють за п. 6 ст. 40 КЗпП у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторони не зажадала їх припинення (наприклад, коли тимчасовий працівник показав свою корисність, то йому можуть запропонувати іншу ділянку роботи).
Працівник, який був прийнятий на роботу на період відпустки по вагітності і пологах основного працівника, підлягає звільненню в останній день відпустки, тобто у день напередодні виходу на роботу основного працівника.
На підставі ст. 184 КЗпП вагітним жінкам заборонено відмовляти у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату внаслідок їхньої вагітності. Якщо ж підприємство відмовилося прийняти на роботу вагітну жінку, воно зобов’язане надати у письмовій формі причини відмови. Така відмова може бути оскаржена у суді протягом 3-х місяців з дня повідомлення про порушення прав вагітної жінки.
Також згідно зі ст. 184 КЗпП не допускається звільнення вагітних жінок. Незаконне звільнення може бути оскаржене у суді у місячний термін з дня отримання трудової книжки або копії наказу про звільнення (ч. 1 ст. 233 КЗпП).
Додати коментар