Грудне вигодовування

Причини і способи припинення лактації

Грудне вигодовування унікальне, але, тим не менш, існує низка причин, за наявності яких малюк переводиться на штучне вигодовування.

Основні з них – медичні протипоказання до годівлі грудьми.

З боку матері:

  • важке (реанімаційне) перебування;
  • декомпенсація хронічних захворювань серця, печінки, нирок інших органів і систем організму;
  • особливо небезпечні інфекції;
  • злоякісні пухлини;
  • важкі психічні захворювання тощо.

Дитина, з причин, пов’язаних з матір’ю, може бути переведена на штучне вигодовування на певний період часу:

  • у разі хвороби матері і необхідності прийому нею токсичних лікарських препаратів, що проникають в грудне молоко (цитостатиків, радіоактивних препаратів);
  • у разі виникнення гнійного маститу у матері (інфікування зазвичай відбувається через тріщини сосків).

За таких обставин рекомендується зціджування молока на період лікування з метою збереження лактації та відновлення грудного вигодовування після його завершення.

З боку малюка абсолютними протипоказами до грудного вигодовування і, відповідно, показами до його переведення на штучне вигодовування, є спадкові хвороби: галактоземія, лейциноз («Хвороба кленового сиропу»), фенілкетонурія. У разі таких захворювань організм малюка «неправильно переробляє деякі компоненти молока і вони перетворюються на токсини (діти обстежуються на дану патологію відразу після народження, аналізи беруть ще у пологовому будинку).

Але, також існує низка причин, за наявності яких дитину можуть лишити грудного вигодовування абсолютно необґрунтовано:

  • лактостаз – застій молока в грудях, виникає внаслідок несвоєчасного спорожнення грудей і призводить до закупорки молочних протоків і припинення виділення молока з грудей. Якщо жінка уміє правильно зціджувати молоко, а дитина добре смокче груди, то в такому випадку рекомендуються теплі компреси на хворі груди, часті прикладання дитини до грудей і часті зціджування молока.
  • мастит – запальне захворювання тканини молочної залози, що виникає на тлі закупорки молочних протоків і застою молока та характеризуються високою температурою, появою ущільнень у грудях, почервонінням шкіри. На першій стадії захворювання, коли гній не потрапляє в молоко, рекомендується прикладати дитину до грудей, але як тільки стілець малюка став зеленим з різким запахом – годування відразу ж потрібно припинити.
  • гіполактія – абсолютна або відносна недостатність виробітку молока, про що може свідчити мала прибавка маси тіла дитини. Контрольні зважування (до і після годування) можуть підтвердити гіполактію.

Це одні з основних причин відмови від грудного вигодовування, хоча збільшити кількість молока цілком реально. Лікар, зазвичай, призначає трав’яні збори з анісом, що збільшують лактацію, підбирає режим годування, пояснює, що краще зціджувати молоко після кожного годування і залишати його для догодовування тощо. Відмова дитини брати материнські груди – причина, яку також можна усунути шляхом призвичаювання малюка до грудей

Тривалість годування

З приводу тривалості грудного вигодовування єдиної думки немає. Загальна думка така: дитина першого півріччя життя повинна отримувати тільки грудне молоко, що містить усі необхідні для дитини поживні речовини та воду. По закінченню 6 місяців грудне молоко вже не може забезпечити в повній мірі всі харчові потреби малюка, тому з цього віку до раціону дитини вводиться прикорм. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і ЮНІСЕФ рекомендують грудне вигодовування до 2 років і більше. У цьому віці мама може годувати малюка грудьми 1-2 рази на добу, частіше вночі. Жінки, яким вдалося успішно прогодувати малюка грудьми тривалий час, бояться моменту відлучення малюка від грудей. Вони не задумуються про те, що, якщо грудне вигодовування – природний біологічний процес, то і закінчення його теж повинно бути природним. Якщо припинення лактації проходить в фізіологічні терміни, жінка не потребує ніяких зовнішніх втручань в цей процес. Але у випадку екстреної ситуації, коли в силу різних обставин потрібно зупинити лактацію, доводиться використовувати інші способи. Однак потрібно пам’ятати, що вони – неприродні  та обов’язково звернутись за консультацією і допомогою до лікаря.