Поради лікарів

Що таке ацетономічний синдром?

Ацетономічний синдром, причини виникнення.

Дитячий організм постійно розвивається, тому має місце функціональна недостатність деяких органів та систем.Так печінка виробляє кетонові тіла, необхідні для енергетичного обміну, однак через недосконалість систем організму вони можуть накопичуватися в крові у велікій кількості. Це часто призводить до проблеми порушення обміну речовин, що проявляється накопиченням ацетону у дітей.

В результаті накопичення в крові дитини великої кількості кетонових тіл (ацетону і ацетооцтової кислоти) у дитини розвивається ацетономічний криз. Якщо такі кризи починають повторюватися – це говорить про наявність у дитини ацетономічного синдрому.

Вірними ознаками наявності ацетону в крові малюка вважаються такі симптоми:

  • млявість, сонливість і слабкість;
  • відсутність апетиту;
  • головний біль;
  • больові напади в області живота;
  • нудота;
  • запах ацетону з рота і присутність аналогічного запаху в сечі;
  • підвищення температури тіла до 39 градусів.

Причиною виникнення ацетону в організмі дитини можуть стати такі фактори:

  • нераціональне харчування – оскільки здатність засвоювати жирну їжу у дітей досить низька, навіть одноразовий прийом занадто жирних продуктів може привести до накопичення ацетону в крові та сечі малюка;
  • недостатнє харчування – також може стати причиною ацетонемічного симптому, внаслідок нестачі поживних компонентів, організм починає використовувати свої внутрішні резерви.
  • стрес, перевтома, перезбудження, далека поїздка.

Існує первинний і вторинний ацетономічний синдром. Під час перебігу деяких захворювань, таких як цукровий діабет, ураження печінки, тиреотоксикоз, пухлини мозку, струс мозку можуть спостерігатися ацетономічні кризи, які є наслідком первинних захворювань.

Первинний ацетономічний синдром розвивається у дітей першого року життя і може супроводжувати їх аж до дванадцятирічного віку, тобто до періоду статевого дозрівання. Після 12 років даний синдром у більшості дітей сходить нанівець.

Часто при ацетономічному синдромі виникають стани, що можуть  загрожувати життю дитини:

Ацетономічний криз може виникати раптово, без будь-яких провісників. Іноді ацетономічному кризу передують відсутність апетиту, слабкість, млявість, головний біль, сонливість, нудота, запах ацетону з рота, біль у животі. Всі малюки зазвичай показують на біль у ділянці пупка.

У дитини спостерігається одноразова або багаторазова (незупиняєма) блювота спочатку неперетравленою їжею, потім жовчю, потім прозорим пінявим слизом. Спроби нагодувати чи напоїти призводять до повторних нападів блювоти.

Температура тіла підвищується до 37-39 градусів. Зневоднення та інтоксикація організму (блідість шкіри, наявність на щоках нездорового рум’янцю). Присутні млявість дитини, слабкість, сонливість. Сильний біль в животі.

Наявність з рота запаху ацетону. Наявність ацетону в сечі (перевірити наявність ацетону в сечі і контролювати його зниження/підвищення можна в домашніх умовах за допомогою смужок-тестів на ацетон).

Як визначити наявність ацетону в організмі дітей?

Для остаточного діагностування ацетонемії можна скористатися спеціальними аптечними тестами, вони представляють собою невеликі довгасті смуги з лакмусового паперу.

На кінці кожного виробу є індикатор, оброблений реагентами, що проявляються зміною кольору під впливом ацетону. У свіжу сечу слід опустити смужку кінцем з індикатором і почекати близько хвилини для завершення реакції.

Дії батьків у разі виникнення ацетономічного кризу.

В обовязковому порядку викликати лікаря!

При перших нападах блювоти дитині показаний голод. Бажано не давати великої кількості води, тому що це може викликати нові приступи блювоти. Необхідно зробити очисну клізму з прохолодною водою (при підвищеній температурі це допоможе трохи її зменшити). Треба спробувати випоіти дитину для виведення ацетону з організму. Для цього можна використовувати мінеральну воду (типу Боржомі, Поляна Квасова), розчин регідрону, розчин фруктози (оскільки фруктоза засвоюється легше і швидше, ніж цукор)або відвар з сухофруктів. Обов’язковою умовою за наявності ацетону є випоювання дитини лужним питвом (розчин соди: 1 чайна ложка на 250мл води), що дозволить досить швидко знизити рівень ацетону в організмі.

Поїти потрібно часто, але малими кількостями: по 1 чайній ложці кожні п’ять хвилин. При сильній блювоті можливе введення рідини піпеткою в рот в крапельному режимі постійно.

Температура організму буде підвищеною до тих пір, поки не пройде інтоксикація, тобто поки ацетон не буде виведено з крові і тканин. Як тільки ацетон вдається вивести з організму – температура нормалізується. Правильним є також і таке твердження: висока температур може провокувати напад ацетономічної блювоти, тобто будь-яка вірусна інфекція з температурою може призвести до ацетономічної блювоти.

Дієта перших днів кризи

День перший – тільки пиття. Якщо немає блювоти, то дитині можна дати сухарики.

День другий – пиття, сухарики, рисовий відвар, яблуко печене.

День третій – пиття, сухарики, рідка перетерта рисова каша, яблуко печене.

День четвертий – пиття, печиво галетне, рисова каша або суп овочевий з чайною ложкою рослинного масла.

Далі дається все теж і ще дозволяється: пюре на воді, кефір, каші гречана, вівсяна, пшенична; риба, тефтелі, суп з фрикадельками і страви на пару.

Профілактика ацетономічного синдрому є одним з найбільш перспективних напрямків у вирішенні проблеми зниження захворюваності.

Профілактику необхідно проводити, в першу чергу, майбутнім матерям. У всіх випадках необхідний тренувальний режим (гімнастика, йога тощо), своєчасна діагностика і лікування токсикозів та інших ускладнень вагітності. Вагітні повинні дотримуватись збалансованого режиму харчування, що виключає продукти з алергенами. Доцільно обмежити вживання незбираного молока, яєць, солодощів, картоплі, борошняних виробів, міцних бульйонів.

Діти з діатезами потребують тривалого грудногоу вигодовування і введенням прикорму якомога пізніше. Розширювати раціон харчування малюків слід обережно, найкраще з веденням харчового щоденника. Обов’язково потрібно включати до раціону кисло-молочні суміші.

Дітей з ацетономічним синдромом не можна перегодовувати, слід обмежити вживання м’яса, в першу чергу жирних сортів, ковбас, копченостей, смажених котлет, сметани, вершкового масла, розширювати дієту і заповнювати енергетичну цінність потрібно за рахунок овочів і фруктів, виключаючи шпинат, щавель, зелену квасолю.

Не рекомендується вживати продукти і страви з печінки, мозку, нирок, багаті пуринами.

У дітей з ацетономічним синдромом необхідно дотримуватися тактики обережного проведення щеплень з попередньою підготовкою, з дотриманням інструкції і календаря щеплень, який повинен бути індивідуальний.

Для дітей з ацетономічним синдромом необхідне тривале перебування на свіжому повітрі, регулярні, але дозовані фізичні навантаження (такі діти не повинні перевтомлюватися); загартовування; достатній для свого віку сон, харчування має бути по можливості дрібним, необхідно уникати тривалих перерв між прийомами їжі.

Ацетономічні кризи у дітей проходять, зазвичай, з настанням статевої зрілості.