Поради лікарів

Що таке ацетономічний синдром?

Ацетономічний синдром, причини виникнення.

В результаті накопичення в крові дитини великої кількості кетонових тіл (ацетону і ацетооцтової кислоти) у дитини розвивається ацетономічний криз. Якщо такі кризи починають повторюватися – це говорить про наявність у дитини ацетономічного синдрому.

Існує первинний і вторинний ацетономічний синдром. Під час перебігу деяких захворювань, таких як цукровий діабет, ураження печінки, тиреотоксикоз, пухлини мозку, струс мозку можуть спостерігатися ацетономічні кризи, які є наслідком первинних захворювань.

Первинний ацетономічний синдром розвивається у дітей першого року життя і може супроводжувати їх аж до дванадцятирічного віку, тобто до періоду статевого дозрівання. Після 12 років даний синдром у більшості дітей сходить нанівець.

Як правило, у дітей з первинним ацетономічним синдромом спостерігається нервово-артритичний діатез.

Нервово- артритичний діатез (НАД) характеризується генетично-обумовленим порушенням обміну речовин, підвищеною збудливістю та швидким виснаженням нервової системи, недостатністю ферментів печінки.

Діти з НАД можуть відрізнятися дратівливістю, підвищеним збудженням, порушенням сну. Буквально з перших місяців життя відзначаєьтся уповільнення набору маси тіла: такі дітки виглядають худорлявими, тонкокостими.

Психічний розвиток таких дітей, навпаки, багато в чому випереджає однолітків: рання мова, підвищена допитливість, хороша пам’ять і феноменальні успіхи в навчанні в подальшому.

Але, поряд з такими позитивними моментами, існують  і негативні: такі дітки мають нестійкий апетит, почасти бувають впертими, виявляють негативізм і схильність до неврозів.

НАД пов’язаний з порушенням обміну пуринових основ і сечової кислоти, що проявляється за наявності порушень режиму і раціону харчування (забагато білкових, м’ясних продуктів в раціоні вагітної жінки та дитини).

Виникнення ацетономічних кризів.

У дітей з НАД може змінюватися активність ферментів печінки, внаслідок чого порушується обмін пуринів, відбувається посилене утворення сечової кислоти, накопичення пуринів в крові. Порушуються жировий обмін і засвоєння вуглеводів, виникає схильність до кетоацидозу.

Часто при ацетономічному синдромі виникають стани, що можуть  загрожувати життю дитини:

Ацетономічний криз або ацетономічна блювота.

Пусковим механізмом такого криза можуть слугувати різні фактори: стрес, перевтома, перезбудження, далека поїздка, погрішності в харчуванні. У крові утворюється велика кількість кетонових тіл або ацетону. При цьому відбувається накопичення в крові та тканинах кетонових тіл, виникає нудота, а потім блювота.

Ацетономічний криз може виникати раптово, без будь-яких провісників. Іноді ацетономічному кризу передують відсутність апетиту, слабкість, млявість, головний біль, сонливість, нудота, запах ацетону з рота, біль у животі. Всі малюки зазвичай показують на біль у ділянці пупка.

У дитини спостерігається одноразова або багаторазова (незупиняєма) блювота спочатку неперетравленою їжею, потім жовчю, потім прозорим пінявим слизом. Спроби нагодувати чи напоїти призводять до повторних нападів блювоти.

Температура тіла підвищується до 37-39 градусів.

Наявність з рота запаху ацетону. Наявність ацетону в сечі (перевірити наявність ацетону в сечі і контролювати його зниження/підвищення можна в домашніх умовах за допомогою смужок-тестів на ацетон). Зневоднення та інтоксикація організму (блідість шкіри, наявність на щоках нездорового рум’янцю). Присутні млявість дитини, слабкість, сонливість. Сильний біль в животі.

Дії батьків у разі виникнення ацетономічного кризу.

В обовязковому порядку викликати лікаря!

При перших нападах блювоти дитині показаний голод. Бажано не давати великої кількості води, тому що це може викликати нові приступи блювоти. Необхідно зробити очисну клізму з прохолодною водою (при підвищеній температурі це допоможе трохи її зменшити). Треба спробувати випоіти дитину для виведення ацетону з організму. Для цього можна використовувати мінеральну воду (типу Боржомі, Поляна Квасова), розчин регідрону, розчин фруктози (оскільки фруктоза засвоюється легше і швидше, ніж цукор)або відвар з сухофруктів. Обов’язковою умовою за наявності ацетону є випоювання дитини лужним питвом (розчин соди: 1 чайна ложка на 250мл води), що дозволить досить швидко знизити рівень ацетону в організмі.

Поїти потрібно часто, але малими кількостями: по 1 чайній ложці кожні п’ять хвилин, чередуючи види питва. При сильній блювоті можливе введення рідини піпеткою в рот в крапельному режимі постійно.

Температура організму буде підвищеною до тих пір, поки не пройде інтоксикація, тобто поки ацетон не буде виведено з крові і тканин. Як тільки ацетон вдається вивести з організму – температура нормалізується. Правильним є також і таке твердження: висока температур може провокувати напад ацетономічної блювоти, тобто будь-яка вірусна інфекція з температурою може призвести до ацетономічної блювоти.

У разі, коли дитина категорично відмовляється від лужного пиття (або як доповнення до нього) потрібно робити мікроклізми з теплим розчином соди (1 чайна ложка на 200мл води) або використовувати содові свічки. За добу дитина має випити об’єм рідини, що дорівнює 120мл/кг маси тіла.

Дієта перших днів кризи

День перший – тільки пиття. Якщо немає блювоти, то дитині можна дати сухарики.

День другий – пиття, сухарики, рисовий відвар, яблуко печене.

День третій – пиття, сухарики, рідка перетерта рисова каша, яблуко печене.

День четвертий – пиття, печиво галетне, рисова каша або суп овочевий з чайною ложкою рослинного масла.

Далі дається все теж і ще дозволяється: пюре на воді, кефір, каші гречана, вівсяна, пшенична; риба, тефтелі, суп з фрикадельками і страви на пару.

Профілактика ацетономічного синдрому є одним з найбільш перспективних напрямків у вирішенні проблеми зниження захворюваності.

Профілактику необхідно проводити, в першу чергу, майбутнім матерям. У всіх випадках необхідний тренувальний режим (гімнастика, йога тощо), своєчасна діагностика і лікування токсикозів та інших ускладнень вагітності. Вагітні повинні дотримуватись збалансованого режиму харчування, що виключає продукти з алергенами. Доцільно обмежити вживання незбираного молока, яєць, солодощів, картоплі, борошняних виробів, міцних бульйонів.

Діти з діатезами потребують тривалого грудногоу вигодовування і введенням прикорму якомога пізніше. Розширювати раціон харчування малюків слід обережно, найкраще з веденням харчового щоденника. Обов’язково потрібно включати до раціону кисло-молочні суміші.

Дітей з ацетономічним синдромом не можна перегодовувати, слід обмежити вживання м’яса, в першу чергу жирних сортів, ковбас, копченостей, смажених котлет, сметани, вершкового масла, розширювати дієту і заповнювати енергетичну цінність потрібно за рахунок овочів і фруктів, виключаючи шпинат, щавель, зелену квасолю.

Не рекомендується вживати продукти і страви з печінки, мозку, нирок, багаті пуринами.

У дітей з ацетономічним синдромом необхідно дотримуватися тактики обережного проведення щеплень з попередньою підготовкою, з дотриманням інструкції і календаря щеплень, який повинен бути індивідуалізований.

Для дітей з ацетономічним синдромом необхідне тривале перебування на свіжому повітрі, регулярні, але дозовані фізичні навантаження (такі діти не повинні перевтомлюватися); загартовування, відвідини басейну також будуть корисні; достатній для свого віку сон, харчування має бути по можливості дрібним, необхідно уникати тривалих перерв між прийомами їжі.

Ацетономічні кризи у дітей проходять, зазвичай, з настанням статевої зрілості.