Юридичні поради

ПОРЯДОК призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям

ПОСТАНОВА

КМУ від 24 лютого 2003 р. N 250 Київ

ПОРЯДОК

призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям

{У тексті Порядку слово “Мінпраці” замінено словом “Мінсоцполітики” згідно з Постановою КМ N 35 (35-2012-п) від 25.01.2012}

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати малозабезпеченим сім’ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” (1768-14).

2. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям (далі – соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

3. Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі – органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.

4. Соціальна допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

У випадках, передбачених в абзацах першому і другому цього пункту, рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

5. На кожного отримувача соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення формує особову справу, де зберігаються документи, необхідні для призначення соціальної допомоги, а також розрахунки її розміру.

Строк зберігання особової справи становить п’ять років після припинення виплати.

Призначення соціальної допомоги.

6. Для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім’ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи:

заяву;

документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;

довідку про склад сім’ї;

декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї); ( Абзац п’ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 (1950-2003-п) від 17.12.2003 )

довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).

Форми заяви, довідки про склад сім’ї, декларації про доходи та майно затверджуються Мінсоцполітики.

До складу сім’ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. {Абзац восьмий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1950 (1950-2003-п) від 17.12.2003, N 202 (202-2009-п ) від 11.03.2009; в редакції Поста