{У тексті Порядку слово “Мінпраці” замінено словом “Мінсоцполітики” згідно з Постановою КМ N 35 (35-2012-п) від 25.01.2012}
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати малозабезпеченим сім’ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” (1768-14).
2. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям (далі – соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.
3. Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі – органи праці та соціального захисту населення) за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.
У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам праці та соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.
4. Соціальна допомога також може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї за умови подання довідок про склад сім’ї і про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
У разі коли повнолітні члени сім’ї, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги, фактично проживають разом, але зареєстровані за різними адресами, уповноважений представник сім’ї додає до заяви довідки про склад сім’ї та про неотримання такої допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
У випадках, передбачених в абзацах першому і другому цього пункту, рішення про призначення соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яке проводиться соціальними інспекторами цих органів, із складенням акта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
5. На кожного отримувача соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення формує особову справу, де зберігаються документи, необхідні для призначення соціальної допомоги, а також розрахунки її розміру.
Строк зберігання особової справи становить п’ять років після припинення виплати.
Призначення соціальної допомоги
6. Для призначення соціальної допомоги уповноважений представник сім’ї подає органу праці та соціального захисту населення такі документи:
заяву;
документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;
довідку про склад сім’ї;
декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї); ( Абзац п’ятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 (1950-2003-п) від 17.12.2003 )
довідку про наявність та розмір земельної частки (паю).
Форми заяви, довідки про склад сім’ї, декларації про доходи та майно затверджуються Мінсоцполітики.
До складу сім’ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім’ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. {Абзац восьмий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1950 (1950-2003-п) від 17.12.2003, N 202 (202-2009-п ) від 11.03.2009; в редакції Постанови КМ N 700 (700-2011-п) від 29.06.2011; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1167 (1167-2011-п) від 16.11.2011}
Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.
7. У разі коли дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, проводить канікули вдома, сім’я має право звернутися за призначенням соціальної допомоги за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки відповідного закладу про зняття дитини з матеріального забезпечення. При цьому дитина включається до складу сім’ї і зазначена допомога призначається (перераховується) на період перебування дитини вдома.
8. Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім’ї, які документи повинні бути подані додатково.
Орган праці та соціального захисту населення видає уповноваженому представнику сім’ї повідомлення про прийняття заяви та документів із зазначенням дати прийняття.
9. Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів.
У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.
10. Соціальна допомога не призначається у разі, коли:
працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку); {Абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1167 ( 1167-2011-п) від 16.11.2011} під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо);
особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї; у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї (крім сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами I і II групи, та сімей, в яких є діти-інваліди) є земельна ділянка площею понад 0,6 гектара (крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім’ї причин не приносить дохід);
у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об’єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу).
За наявності обставин, передбачених в абзацах другому-шостому цього пункту, державна соціальна допомога може бути призначена органом праці та соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:
у складі сім’ї є інвалід;
у малозабезпеченій багатодітній сім’ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);
неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.
{ Пункт 10 в редакції Постанови КМ N 202 ( 202-2009-п ) від 11.03.2009 }
11. Для призначення соціальної допомоги сім’ям, в яких є діти, що навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на контрактній основі, обстеження матеріально-побутових умов сім’ї обов’язкове.
12. У разі коли особами, які входять до складу сім’ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
{ Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 202 (202-2009-п) від 11.03.2009 }
13. Рішення органу праці та соціального захисту населення про призначення соціальної допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
( Пункт 13 в редакції Постанови КМ N 60 (60-2006-п) від 25.01.2006 )
Визначення розміру соціальної допомоги
14. Розмір соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї.
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги ( z0112-02 ), що затверджується Мінсоцполітики,Мінекономрозвитку, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом. { Абзац другий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 35 ( 35-2012-п ) від 25.01.2012 }
Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї, у складі якої протягом періоду, за який обчислюється дохід, відбулися зміни (розірвання шлюбу або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в цей період набрало законної сили рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів), враховується місячний розмір аліментів за період, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід для призначення соціальної допомоги.
15. Розмір соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
16. Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, для кожної дитини, яка утримується матір’ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, – на 20 відсотків. { Абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1950 ( 1950-2003-п ) від 17.12.2003; в редакції Постанови КМ N 1450 ( 1450-2004-п ) від 28.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 57 ( 57-2008-п ) від 22.02.2008; в редакції Постанови КМ N 700 (700-2011-п) від 29.06.2011}
{Абзац другий пункту 16 виключено на підставі Постанови КМ N202 (202-2009-п) від 11.03.2009}
Для громадян, які отримали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 відсотків.
Розмір соціальної допомоги (в тому числі максимальний), визначений відповідно до пунктів 14-16 цього Порядку, збільшується на кожну дитину віком від 3 до 13 років у 2011 році на 60 гривень, у 2012 році – на 120, у 2013 році – на 180, у 2014 році – на 250 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років збільшується у 2011 році на 100 гривень, у 2012 році – на 230, у 2013 році – на 360, у 2014 році – на 500 гривень. {Пункт 16 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 114 (114-2011-п) від 16.02.2011}
Зменшення розміру соціальної допомоги
17. Призначена соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім’єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.
У разі повторного подання інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім’ї (крім осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікувально-консультаційної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років та особами, які досягли 80-річного віку; осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню), а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20, 20 і 10 відсотків.
Соціальна допомога може призначатися без зменшення її розміру на підставі рішень районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій. Рішення про призначення соціальної допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.
Перерахунок розміру соціальної допомоги
18. Розмір соціальної допомоги може бути перерахований з місяця подання заяви уповноваженим представником сім’ї до закінчення строку призначення.
19. У разі затвердження нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги перераховується без звернення уповноваженого представника сім’ї.
Органи праці та соціального захисту населення провадять перерахунок раніше призначеної соціальної допомоги з місяця встановлення нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
Строки призначення соціальної допомоги
20. Соціальна допомога призначається на шість місяців.
21. Одиноким особам, які за результатами медико-соціальної експертизи визнані непрацездатними і не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги ( z0112-02 ), крім доходів від особистого селянського
господарства), соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною.
Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел існування за тих же умов, соціальна допомога може бути призначена довічно.
Зазначені в абзаці першому цього пункту умови застосовуються також у разі призначення соціальної допомоги непрацездатному подружжю за відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.
Виплата соціальної допомоги
22. Соціальна допомога виплачується раз на місяць за місцем реєстрації (фактичного проживання) уповноваженого представника сім’ї державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку або перераховується на особовий рахунок уповноваженого представника сім’ї в банку за його вибором.
Виплата соціальної допомоги провадиться за графіками, що складаються державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку та узгоджуються з органами праці та соціального захисту населення, на підставі виплатних документів, які готують ці органи, згідно з Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256 (256-2002-п) (Офіційний вісник України, 2002 р., N 10, ст. 482), а також Інструкцією про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку ( z0592-09, za592-09, zb592-09 ), затвердженою в установленому порядку. { Абзац другий пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 700 ( 700-2011-п ) від 29.06.2011 }
Затримка виплати соціальної допомоги з вини органу, що її призначає чи виплачує, не допускається.
23. У разі смерті уповноваженого представника сім’ї невиплачена за його життя соціальна допомога може бути виплачена через державні підприємства і об’єднання зв’язку за заявою однієї з повнолітніх дієздатних осіб, зазначених у довідці про склад сім’ї, або опікуна (піклувальника) дітей віком до 16 років, або особи, визнаної недієздатною в установленому порядку.
Соціальна допомога виплачується за повний місяць, в якому настала смерть уповноваженого представника сім’ї, незалежно від дати смерті у разі, коли звернення надійшло не пізніше шести місяців з дня смерті.
24. Не отримана своєчасно з вини сім’ї соціальна допомога може бути отримана в наступному місяці, але не пізніше місяця після закінчення строку, на який вона призначена.
У разі коли уповноважений представник сім’ї з незалежних від нього причин (відрядження, хвороба, смерть близької людини тощо), які підтверджуються відповідними документами, не отримав у визначений строк соціальну допомогу, її виплата може бути здійснена, якщо звернення надійшло не пізніше трьох місяців після закінчення строку, на який вона призначена.
25. Виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється:
якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, – з місяця, в якому виявлено порушення;
у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), – з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни; за заявою уповноваженого представника сім’ї – з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.
Фінансування соціальної допомоги
26. Покриття витрат на виплату соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям здійснюється за рахунок субвенції з державного до місцевих бюджетів.
За рахунок місцевих бюджетів та спеціально створених регіональних фондів соціальної допомоги органи місцевого самоврядування можуть проводити доплати до встановлених розмірів соціальної допомоги виходячи із затвердженого регіонального прожиткового мінімуму.
27. Контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган праці та соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів.
28. Якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення:
визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім’ї;
повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;
у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Додати коментар