Юридичні поради

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ДОПОМОГИ З ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ

ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ ДОПОМОГИ З ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ

Правильність та своєчасність розрахунку декретних виплат набуває дедалі більшої актуальності, зважаючи на підвищення соціальних стандартів у нашій державі, в умовах, коли потрібно враховувати нововведення під час оплати працівниці відпустки з вагітності та пологів.

Основні проблемні аспекти виникають під час визначення середньо­денної зарплати, що бере участь у розрахунку суми допомоги з вагітності та пологів, а також під час визначення видів виплат, що входять до фонду опла­ти праці, який враховується за обчислень величини середньоденної зарплати.

Варто зауважити, що з введенням у дію Податкового кодексу України було внесено визначеність та однозначність у підходах до оподаткування виплат працівникам.

За період перебування жінки у відпустці з вагітності та пологів, їй виплачується допомога за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Фонд з ТВП). За рахунок Фонду оплачується вся така відпустка, починаючи з першого дня. Нараховує та виплачує допомогу працівниці роботодавець, який потім зараховує цю суму в рахунок розрахунків з Фондом. Підставою для надання відпустки з вагітності та поло­гів є оформлений відповідним чином листок непрацездатності. Рішення про надання відпустки з вагітності та пологів і виплату допомоги приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування, котра оформляє його протоколом типової форми.

Комісія (уповноважений) зобов’язана прийняти рішення про надання допомоги (мотивовану відмову в наданні) протягом 10 днів з дня отримання документів від застрахованої особи (ч. 1 ст. 52 Закону №2240) . Виплачується допомога в найближчий після дня її призначення термін, установлений для виплати заробітної плати. Допомогу з вагітності та пологів ( розраховують за формулою:

ДОП = Зпсер х Ккдв, де: ЗПсер – величина середньоденної зарплати за останні шість або меншу кількість відпрацьованих повних місяців (від 1-го до 1-го числа) або за фактично відпрацьований час; Ккдв – кількість календарних днів, що припадає на відпустку з вагітності та пологів.

Принципово важливим моментом, який потрібно враховувати під час оплати відпустки з вагітності та пологів, що починається з 15.12.2009 р. та пізніше, є те, що оплачуються календарні, а не робочі дні, які припадають на таку відпустку. Відповідні зміни відбулися і в розрахунку показника се­редньоденної зарплати (ЗПсер), який розраховується за такою формулою:

ЗПсер=Д / Ккдрп де: Д – дохід, що бере участь у розрахунку середнього заробітку та припадає на розрахунковий період; Ккдрп – кількість календарних днів у розрахунково­му періоді.

На відміну від звичайних лікарняних, допомога з вагітності та пологів завжди виплачується в розмірі 100% середнього заробітку незалежно від страхового стажу працівниці. За розрахунку середньої зарплати для нарахування допомоги враховуються доходи (Д), що одночасно відповідають таким вимогам:

1) виплати належать до фонду оплати праці згідно з Постановою № 26;

2) із них сплачувалися соцвнески (зокрема, ураховуються виплати, що не перевищують максимальної величини, з якої сплачуються соцвнески).

До внесення останніх змін до Порядку № 1266 до розрахунку бралися виплати лише за відпрацьований час, внаслідок чого оплата щорічних відпусток, навчальних відпусток тощо не враховувалася в розрахунку. Станом на поточну дату, середня зарплата тепер розраховується не за один робо­чий, а за один календарний день розрахункового періоду, тому до розрахунку потрібно включати всі виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час, якщо такі виплати входять до фонду оплати праці та з них сплачуються соцвнески. Це підтверджує Мінпраці у листі від 18.01.2010 р., № 396/0/14- 10/18 та у листі № 7000.

Стосовно перехідних відпускних зауважимо, що до розрахунку потрібно брати ту суму відпускних, що припадає на дні розрахункового періоду (незалежно від дати фактичної виплати таких відпускних). Наприклад, розрахунковий період становить вересень 2010 р. – лютий 2011 р. У серпні 2010 р. працівниці було виплачено відпускні з 25 серпня по 17 вересня. За розрахунку середньоденної зарплати для виплати декретних ураховується сума відпускних, що припадають на дні вересня (незважаючи на те, що виплата була у серпні). У зазначених вище листах Мінпраці зроблено саме такий висновок. Такого підходу варто дотримуватися і в разі нарахування відпускних у серпні в усій сумі, а не з розбиттям на серпень-вересень пропорційно до днів відпус­тки. Оскільки календарні дні відпустки, що припадають на вересень, включа­ються до розрахунку, то логічно, що й оплата за ці дні має враховуватися в розрахунку.

Важливим щодо показника Д (дохід) є таке: якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка з вагітності та пологів, відпустка для догляду за дитиною до 3 років або 6 років за медичним висновком), для роз­рахунку середньої зарплати заохочувальні та компенсаційні виплати, що ма­ють разовий характер, і виплати, які не передбачено актами законодавства або які здійснюються понад установлені норми, у такому місяці враховуються пропорційно до відпрацьованого часу.

Кількість календарних днів розрахункового періоду зменшується тільки на календарні дні, які не відпрацьовано працівницею з однієї з трьох поважних причин, а саме: внаслідок хвороби; відпустки з вагітності та пологів; відпустки для догляду за дитиною до 3 років або 6 років за медичним виснов­ком. Усі інші дні, не відпрацьовані жінкою в розрахунковому періоді з будь – яких причин (щорічна відпустка, відпустка за свій рахунок, простій, навчання з відривом від виробництва тощо), ураховуються в показнику Ккдрп. Крім цього, цей показник не зменшується на святкові та неробочі дні, що припадають на розрахунковий період. Відповідно показник Ккдрп (кількість календарних днів декретної відпустки, що підлягають оплаті) не зменшується на святкові та неробочі дні, що припадають на таку відпустку.

З метою припинення зловживань у частині витрачання коштів Фонду під час оплати відпусток з вагітності та пологів до Порядку № 1266 було внесено нове правило, а саме: якщо працівниця іде в декрет, відпрацювавши менше календарного місяця, то декретні їй виплачуються, виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються соцвнески, але не вище величини середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності (за даними Держкомстату), що склалася у відповідному регіоні в місяці, що передує місяцю настання страхового ви­падку, та не нижче величини мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку (другий абзац п. 6 Порядку № 1266).

Ця норма застосовується, якщо у жінки немає жодного повного відпрацьованого календарного місяця (від 1-го до 1-го числа). Наприклад, якщо працівницю прийнято на роботу 18 січня 2011 р., а 24 лютого 2011 р. вона йде у декрет, то роботодавець застосовує верхню та нижню планки під час оплати декретних, оскільки жодного повного календарного місяця (від 1-го до 1 – го числа) жінка не відпрацювала. Якщо працівниця перебуває у трудових відносинах з роботодавцем давно, але перед виходом у декрет із будь-яких причин вона фактично відпрацювала менше місяця (хвороба, відпустка для догляду за дитиною до трьох років, щорічна відпустка тощо), то ця обмежувальна норма не застосовується – декретні розраховуються у загальному порядку, виходячи з фактичного заробітку працівниці. Це підтверджує Мінпраці у листі від 21.01.2010 р., № 11/18/99-10.

Неприйнятним у цьому випадку є варіант “допрацювання” вагітною жінкою необхідного часу до повного календарного місяця після відкриття ЛН з подальшим виходом у декрет. Страховий випадок вважається таким, що настав, з моменту відкриття ЛН, а не фактичного виходу у відпустку з вагітності та пологів (лист Мінпраці від 23.05.2008 р., № 273/020/99-08).

Інформацію Держкомстату про величину середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності у відповідному регіоні (ЗПрег) можна знайти на офіційному веб-сайті Держкомстату України (www.ukrstat.gov.ua). Якщо на момент нарахування декретних ще не відомий показник середньої зарплати по регіону, а він з’являється 25-26 числа наступного місяця, то Мінпраці рекомендує здійснювати розрахунок і виплату декретних, виходячи з міні­мальної зарплати, а згодом виконувати коригування.

Верхня межа, на думку Мінпраці, розраховується так (останній абзац пп. 2 п. 4 листа № 1000):

ЗПсер.вер = ЗПрег/Ккд, де: ЗПсер.вер. – верхня межа середньоденної зарплати з розрахунку на один календарний день; ЗПрег – середня зарплата по регіону в місяці, що передує місяцю настання страхового випадку; Ккд – кількість календарних днів у місяці, що передує місяцю настання страхового випадку.

Нижня межа розраховується так (пп. 1 п. 4 листа № 1000)

ЗПсер.ниж = ЗПмін/ Ккд, де: ЗПсер.ниж. – нижня межа середньоденної зарплати з розрахунку на 1 ка­лендарний день; ЗПмін – установлена величина мінімальної зарплати в місяці настання страхового випадку; Ккд – кількість календарних днів у місяці нас­тання страхового випадку.

В умовах, коли жінці встановлено режим неповного робочого часу (дня, тижня), то й показники ЗПСер.вер. і ЗПСер.ниж., на наш погляд, потрібно розраховувати пропорційно до встановленої зайнятості працівниці. Якщо жінку прийнято на роботу на умовах повної зайнятості, але після розрахунку середньоденної зарплати виявилось, що її сума нижча за ЗПсер.ниж., причинами цього можуть бути, зокрема, такі: у розрахунковому періоді збільшувала­ся величина мінімальної зарплати, жінка була у щорічній відпустці, у відпус­тці без збереження зарплати, то оплачувати декретні їй усе одно необхідно, виходячи з показника мінімальної зарплати.

Жінка, яка відпрацювала перед виходом у декрет за останнім місцем роботи менше місяця, має право звернутися до Фонду за обчисленням суми декретних (новий абзац третій п. 6 Порядку № 1266). У такому разі розраху­нок суми допомоги їй здійснює Фонд на підставі наданих довідок про доходи за кількома місцями роботи за шість календарних місяців у 12-місячному пе­ріоді перед настанням страхового випадку. Стосовно цієї ситуації Мінпраці в листі № 1000 роз’яснює, що Фонд лише розраховує суму декретних та видає жінці відповідну довідку, на підставі якої роботодавець за останнім місцем роботи нараховує та виплачує їй цю допомогу в загальному порядку.

Якщо працівницю прийнято на роботу не з 1 -го числа місяця, але цей день є першим робочим днем згідно з графіком роботи підприємства, наприк­лад коли 1-ше число місяця є вихідним днем, то такий місяць (працівника прийнято на роботу не 1-го числа місяця, але в перший робочий день цього місяця), не може бути включено до розрахункового періоду. Наприклад, жін­ка, прийнята на роботу 04.01.2011 р. (вівторок) – перший робочий день січня, іде в декретну відпустку 17.02.2011 р. У цьому випадку виходить, що розра­хунок декретних потрібно здійснювати з урахуванням верхньої та нижньої меж, оскільки немає повного відпрацьованого місяця з 1-го по 1-ше число. Це роз’яснен­ня було видане за часів обмеження: якщо працівник за останній рік відпрацю­вав менше шести повних календарних місяців, то допомога виплачується йому, виходячи з фактичного заробітку, але не вище мінімальної зарплати, що діє на момент настання страхового випадку. Таким чином, у розглянуто­му випадку оплачувати працівниці декретну відпустку було б логічніше, ви­ходячи з фактичного заробітку без урахування верхньої та нижньої планок, але до розрахункового періоду січень дійсно включати не можна, оскільки тут ураховуються відпрацьовані місяці з 1-го по 1-ше число.

Допомога з вагітності та пологів виплачується працівниці на роботі за сумісництвом (ч. 1 ст. 50 Закону №2240) . Підставою для виплати є копія ЛН, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, а також довідка про доходи за основним місцем роботи. Останні зміни стосу­ються і правил розрахунку декретних сумісникам: тут також робочі дні було замінено на календарні.

У бухгалтерському обліку сума декретних, що нараховується працівниці, відображається за кредитом субрахунку 663 “Розрахунки за іншими виплатами” у кореспонденції з дебетом субрахунку 652 “Розрахунки за соціальним страхуванням”. Причому нарахування допомоги з кредиту субрахун­ку 663 провадиться в повному обсязі в місяці прийняття рішення комісією (уповноваженим) із соціального страхування без розбиття цієї суми за міся­цями, на які припадає відпустка з вагітності та пологів.

У податковому обліку сума декретних не включається до складу вит­рат, які включаються у собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з Податковим кодексом України (ПКУ) , оскільки ці витрати здійснюються за рахунок коштів Фонду, а не за рахунок коштів під­приємства.

Сума допомоги не обкладається податком з доходів на підставі ПКУ , а також із неї не утримується та не нараховується єдиний внесок на за­гальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду .

У звітності сума допомоги відображається таким чином:

1) у ф. № 1ДФ сума допомоги наводиться з ознакою доходу “соціальні вип­лати з відповідних бюджетів”. При цьому сума виплаченого доходу по­казується в тому кварталі, в якому фактично буде здійснено виплату до­помоги;

2)  у Пенсійній звітності сума декретних виплат не відображається ;

3)  у звітності до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності (форма Ф4-ФСС з ТВП “Звіт по коштах загальнообов’язково­го державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, застосовується, починаючи зі звіту за І квартал 2011 р.) декретні виплати відображаються у рядку 3 в колонці 4 розділу II “Розшифровка витрат за рахунок страхових коштів Фонду в момент нарахування допомоги” Звіту (кредит 663), а у графі 3 цього рядка відображається кількість календарних днів, що під­лягають оплаті . Сума допомоги нараховується в повному обсязі од­нією сумою без розбиття за місяцями, тому у Звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП сума допомоги вказується однією сумою в місяці її нарахування.